Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Член ВРП Лариса Швецова: Жіноче лідерство в юридичній професії: у чому його унікальність?

10 вересня 2020, 16:39

Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова

Історично склалося так, що світ має переважно чоловіче обличчя. Суспільство ставилося до чоловіків, як до мисливців і збирачів, які змагаються з іншими чоловіками за їжу, ресурси і жінок і з невеликими інвестиціями у виховання дітей, що узгоджується з розвитком специфічних чоловічих характеристик, таких як агресія, змагання і сприйняття простору. Що стосується жінок, то ймовірно, основна увага приділялася вихованню дітей і здатності вижити в кооперативному співтоваристві, що сприяло розвитку комунікативних та соціальних навичок. Жінку звикли сприймати відповідно до гендерної ролі - як матір, дружину.

Так, світ все ще знаходиться в полоні безлічі стереотипів щодо ролей чоловіків і жінок. Але, на мою думку, світ став інший після того, як Коко Шанель змінила стереотип про суто чоловічий чи жіночий одяг. І коли у 1963 р. Валентина Терешкова полетіла у космос.

Сьогодні у своїй щоденній ролі судді, юриста, експерта ти відчуваєш, що справжня сила - у нас самих, у нашому власному досвіді зростання і дорослішання, у власному виборі і природній необхідності досягти досконалості у всіх своїх проявах.

Я все життя віддала правничим професіям: працювала юристом, адвокатом, суддею.

В історії нашої країни жінка вперше стала суддею Верховного Суду України лише у 1988 р. Вперше жінка очолила Верховний Суд в Україні лише 3 роки тому.

Зі студентських років пам’ятаю, що шлях до окремих юридичних професій жінці був закритий. У США вперше жінка стала адвокатом у 1869 р. Цей сміливий крок до омріяної професії Арабелли Менсфілд призвів до скасування закону, за яким претендентами на заняття юриспруденцією могли бути тільки білі чоловіки старше 21 року. У царській Росії 1909 р. першою адвокатесою стала Катерина Флейшиць. Її перший виступ у суді викликав лютий протест прокурора. Прокурор прирівняв випадок видачі ліцензії жінці на звання присяжного повіреного до випадку видачі ліцензії божевільному, неповнолітньому чи іноземному підданому. Прокурор відмовився від виступу і покинув залу суду.

Берта Вілсон увійшла в історію правової системи Канади як перша жінка-партнер юридичної фірми, перша жінка-суддя апеляційного суду. У березні 1982 р. прем'єр-міністр Канади П’єр Трюдо вперше призначив до Верховного суду Канади жінку. Коли вона увійшла до судової зали, деякі судді-чоловіки вийшли.

На сьогодні цифри щодо гендерної рівності у юридичних професіях більш ніж красномовні. Попри те, що на посадах суддів чоловіків і жінок порівну, все ж більшість суддів-керівників - чоловіки. Проте і це змінюється. Символічно, що до присяги Президента України Володимира Зеленського минулого року привели віддразу дві жінки-юристки: очільниці Конституційного Суду та Центральної виборчої комісії. Сьогодні вперше і Генеральну прокуратуру очолює жінка.

Часи, коли до юридичних вузів не приймали жінок взагалі, назавжди у минулому. Коли мене запитують, чи легко жінці опанувати професію юристки, чи легко конкурувати з чоловіками, моя відповідь: «Ні».

Щоб казати про жіноче лідерство, необхідно визначитися з поняттям лідерства, у чому його відмінність від керівництва. Лідер (англ. leader - провідник, той, хто веде, керівник, вождь, командир) - особистість, яка користується беззастережним авторитетом і повагою з огляду на свої видатні індивідуальні людські, інтелектуальні або фахові якості. Лідерство - це вміння пробудити у людей мрію, до якої вони наближатимуться, «вдихнути» у них потрібну для руху енергію, вибудовувати та налагоджувати роботу колективів та окремих особистостей, спрямовувати їхні зусилля на досягнення мети організації, фірми, підприємства.

Доведено, що і чоловіки, і жінки можуть бути однаково успішними керівниками. Їх не треба порівнювати. Немає поняття конкуренції між лідером-чоловіком і лідером-жінкою. Є конкуренція між ефективним лідером та неефективним. Як і в будь-якій сфері життя, чоловікам зручніше встановлювати відносини між різними колективами, а жінка успішна у налагодженні клімату всередині свого колективу.

Інтелект, логіка, здатність працювати з людьми - ці якості властиві як чоловікам, так і жінкам.

Чоловікові для успіху у будь-якій життєвій сфері необхідно бути авторитетним, сміливим, ризикованим. Жінці необхідно мати інші якості - сердечність, чуйність, емоційну гнучкість. Ці якості дуже допомагають жінці у ролі керівника. Навіть на «чоловічій території» жінка повинна залишатися собою. Здебільшого такі чоловічі якості, як амбіційність, войовничість, не пов’язані з поведінкою ефективного керівника. Натомість жінки є більш демократичними, звертають увагу на індивідуальні потреби підлеглих і оточуючих, більш комунікабельні, краще працюють у команді. Жінок з дитинства вчать обходити гострі кути, помічати деталі, швидко змінювати стратегію поведінки відповідно до обставин.

Відомо, що у жінок часто виникає кілька варіантів рішення певної задачі, тоді як у чоловіків - лише один. Прийняття неочікуваного рішення часто називають жіночою спонтанністю, тоді як це лише гнучкість нашого мислення. До того ж, при всій своїй емоційності жінки менш імпульсивні, бо жінці, як правило, завжди є з чого обирати. Вона може помилитися, визнати це і почати діяти по-іншому у змінених обставинах. Легше визнавати свої помилки теж більш властиво жінкам. Так, як і сприймати поради. Чоловікам такі речі даються важче.

Справжній лідер - це особа, котра бере на себе відповідальність за групу людей, за їхній спільний успіх. Такою групою може бути як сім’я, так і робочий колектив. Жіночий стиль у роботі - це розуміння комфортного та безпечного оточення для всіх членів колективу, згуртованість команди, не чорно-білі стосунки, а більш живі, особистісні. Також не треба забувати про інтуїцію. Можна довго про неї жартувати, але заперечувати її існування неможливо. У жінок значно вищий рівень емоційного інтелекту, емпатії, тому жінці значно легше передбачити можливі ситуації та вірогідні наслідки.

У нашому дитинстві дітей змалечку вчили бути успішними та брати на себе відповідальність незалежно від статі. Поважно було бути старостою класу, бути в органах самоуправління школи.

Часто кар’єрний успіх жінки протиставляють її неуспішності як жінки чи матері. Проте я категорично з цим не погоджуюся. Жінка, у якої певний статус, а тим більше публічність, не може дозволити собі мати поганий вигляд. Жінка, яка із захопленням ставиться до своєї роботи, а тим більше, якщо вона успішна у своїй професії, більш радісна та задоволена, навіть коли стомлена. Така жінка ніколи не буде недооцінена ані чоловіком, ані дітьми. Головне - не звинувачувати себе у тому, що чогось не встигаєш і когось обділяєш увагою. Почуття провини не зробить щасливою ані саму жінку, ані її близьких. Позитивне ставлення та задоволення від того, чим ти на даний момент займаєшся - запорука гармонії та щастя. На роботі не треба відбувати повинність, а треба з радістю віддавати всі свої знання, вміння та енергію для досягнення максимального результату. В сім’ї, у колі родичів і друзів треба отримувати задоволення від спілкування з коханими, наповнюватися їх почуттями та ділитись своїми. Навіть недовгий час, проведений разом, заряджає енергією. Проте, якщо робити це з почуттям провини, це не принесе в результаті радості нікому. Особливо дітям. Вони навіть на відстані завжди відчувають, що ти дбаєш про них, думаєш про них, відчувають твоє піклування, навіть коли не поруч. Тому той час і увага, який ти їм врешті приділяєш, мають бути наповнені позитивом та гармонією.

Власне, ті якості, які жінка напрацьовує в своєму житті, необхідні як для побудови сім’ї, виховання дітей, так і для роботи. Вміння домовлятися, знаходити компроміси, надавати та отримувати підтримку, швидко переключатися з однієї ролі на іншу (наприклад, знаходити постійний баланс між абсолютно різними за своїм характером ролями матері і дружини), делегувати обов’язки іншим - це все те, що жінка робить щохвилини протягом свого життя, над чим працює і що вдосконалює. У цьому і полягає феномен жіночого успіху.

Два роки тому у березні XV черговий з’їзд суддів України довірив мені стати членом Вищої ради правосуддя. Секретарство у Третій дисциплінарній палаті ВРП, участь у публічних заходах, викладання в Національній школі суддів Україні, участь у складі різних робочих груп з питань напрацювання змін до законодавства України стосовно забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, з питань опрацювання проекту положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему тощо наповнюють кожен день до останку і повністю диктують ритм життя.

Та вечері щоп’ятниці я повертаюсь додому, бо лише там, у родинному колі, в рідному домі черпаю сили для нового робочого тижня і нових викликів. Такий мій особистий рецепт успіху. Для кожної людини він свій, неповторний. Важливо лише, щоб нас ніхто і ніколи не позбавляв цього головного людського права - залишатися собою.

Опубліковано в Спецвипуск Ukrainian Women in Law 2020

Юридична газета