Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Проста мова юридичних документів - що це і навіщо?

02 вересня 2020, 12:09

Олена Кібенкосуддя Великої Палати Верховного Суду

 
Вперше розуміння того, що з нашою юридичною мовою щось не так, прийшло до мене десь у середині 90-х. Я тоді якраз починала викладати в харківській юридичній академії, писала дисертацію і накупила купу книжок з права, серед яких були праці дореволюційних вчених. Коли я їх відкрила, моєму здивуванню не було меж. Невже так можна писати? Простою людською мовою? Читати ці книжки було насолодою. І вони зовсім не здавалися примітивними через відсутність офіційного чи так званого «легалайз» стилю.
 

Потрапивши до США у 2002 р., я зрозуміла, що є цілий напрям, рух серед юристів на підтримку простої юридичної мови - у науці, законодавстві, бізнесі, в судах. Накупила собі купу книжок, які в подальшому дуже стали у нагоді. В США у 2010 р. був навіть ухвалений спеціальний закон про просту мову.

Викладення документа простою мовою означає, що слова, структура тексту та дизайн документа є настільки простими й зрозумілими, що читач легко знаходить ту інформацію, яка йому потрібна, розуміє те, що написано, і може користуватися цією інформацією (без консультацій з фахівцем у галузі права).

Чи можна застосувати правила простої мови до судових рішень? Більшість судових рішень наразі пишуться надзвичайно складною, формалізованою, важкою для сприйняття мовою. На мою думку, такий підхід слід міняти, адже рішення має бути зрозуміле не тільки юристам, але й звичайним людям, бо часто вони самостійно, без допомоги фахівців ті рішення читають.

В Україні і за кордоном йде дискусія, чи мають судді пояснювати свої рішення - через власні ресурси, у ЗМІ, в соціальних мережах. Необхідність таких пояснень з боку прес-служби суду чи судді-спікера виникає саме через складність тексту судового рішення, зміст якого пересічна людина не може зрозуміти. Але добре прописане рішення, викладене простою мовою, не потребуватиме пояснень. Написання такого рішення забирає багато часу. Є стара англійська байка, коли адвокат звертається до судді з клопотанням і каже: «Ваша честь, перепрошую, що написав такий довгий документ, не було достатньо часу, щоб викласти коротко».

Що можна порекомендувати з ресурсів для тих, хто хоче навчитися писати просто? Є чудова книжка «Пиши, скорочуй» (М. Ільяхов, Л. Саричєва). Вона доступна в паперовому та електронному форматах і містить основні правила написання текстів простою мовою. Книга орієнтована більше на комерційну сферу, рекламу, але це не зменшує її цінності, бо правила «людської мови» однакові для будь-яких текстів.

В США існує урядовий веб-сайт, присвячений простій мові (http://www.plainlanguage.gov/), і там є інструкція з написання офіційних текстів простою мовою. В Україні є відкритий телеграм-канал Legal Writing, який містить багато цінних рекомендацій щодо складання юридичних текстів, зокрема, йдеться й про просту мову їх викладення.

Далі хочу навести декілька ключових правил «простої мови», які намагаюся використовувати сама.

І. Скорочувати, скорочувати і ще раз скорочувати текст

1. Перечитувати декілька разів, щоб «викидати зайві слова з речення, зайві речення з абзаців, зайві абзаци з тексту». Ви маєте розуміти, робить навіщо потрібні кожне слово і кожне речення у вашому тексті. Ніщо не може так покращити текст, як його безжальне скорочення.

2. Не вживати декілька слів, якщо їх можна замінити одним (замість «дозволяє виявити» - «виявляє»).

3. Ділити всі слова в реченні на робочі та неробочі (допоміжні). Безжально викреслювати неробочі слова - наприклад, на початку абзаців у судових рішеннях часто можна побачити такі неробочі слова, як отже, водночас, відтак, але, між тим, зокрема, так. Якщо їх прибрати, зміст тексту не зміниться.

4. Викреслювати усталені словосполучення, звороти, канцеляризми, які не мають додаткового смислового навантаження - на сьогоднішній день, враховуючи викладене, беручи до уваги, згідно з/відповідно до).

5. Замість складних абревіатур у разі їх неодноразового повторення в тексті вживати так звані нікнейми (замість НКЦПФР - Комісія, замість ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» - Банк).

ІІ. Максимально спрощувати структуру речення

6. Одне речення - одна думка (тезис).

7. Активна форма замість пасивної (замість рішення було ухвалене судом краще написати суд ухвалив рішення).

8. Правильна побудова речення: «підмет - присудок - обставини», тобто «хто - що зробив - яким чином, де коли, як». Уникати знеособлених речень.

9. Якомога більше дієслів. Не замінювати дієслова іменниками (замість суд бере до уваги - суд враховує).

10. За можливості розбивати складне речення на декілька простих. Уникати складнопідрядних речень. Вживати якомога менше дієприкметникових та дієприслівникових зворотів (не більше одного на речення). Чим більше в реченні ком, тим складніше його читати. Ідеал - правило «однієї коми» (не більше однієї коми у реченні).

11. Прочитати документ уголос. Ті речення, які є «нечитабельними» (важко вимовити, не вистачає повітря в грудях, доки дочитаєш до кінця, втрачається сенс), спрощуємо. Людська мова - це найкращий синтаксис. Наприклад, я часто стикалася з такою ситуацією: пишу доповідь у справі перед судовим засіданням, перечитую - текст виглядає непогано, логічно, але при його проголошенні на засіданні виникають певні проблеми, через які я запинаюся, навіть пропускаю якісь зовсім нечитабельні фрази. Тож читання вголос виявляє приховані проблеми документа.

 ІІІ. Структурувати текст документа

 12. Структура - це душа документа, магніт, що притягує читача. Структурований документ завжди легше читати й розуміти. Слід виділяти заголовки, підзаголовки, ділити текст на абзаци, ключові тези, висновки.

13. Бажано використовувати нумерацію частин та абзаців тексту.

14. Уникати завеликих, непропорційних абзаців, розділів.

15. Починати з головної тези.

16. Корисний прийом - ставити запитання і відповідати на них.

17. Скласти список, перелік замість довільного опису в тексті однорідних предметів, явищ, дій.

Іноді у автора виникає враження, що написання простою мовою робить документ примітивним, недолугим, недостатньо інтелектуальним, не юридичним, а побутовим. Це враження є помилковим, і з ним треба боротися. Юридичний документ - це не художній твір, прочитання якого має наводити читача на тривалі роздуми чи викликати в нього захват від багатства лексикону, красоти художніх зворотів митця. Читач юридичного документа має чітко і без зайвих зусиль розуміти його зміст.

 

Юридична Газета