Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Спадкоємець зобов’язаний сплатити борг спадкодавця за аліментами в межах вартості одержаної спадщини, – КЦС ВС

17 вересня 2020, 13:38

Суд першої інстанції задовольнив позов про стягнення заборгованості за аліментами на дитину зі спадкоємця боржника з огляду на те, що створений через несплату аліментів борг особи, яка померла, повинен бути сплачений її спадкоємцями.

Апеляційний суд це рішення скасував та відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що в разі смерті платника аліментів зобов’язання щодо їх сплати припиняється і не входить до складу спадщини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, навівши таке обґрунтування.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

За змістом вказаної норми це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, часткова відповідальність.

Суди встановили, що чоловік позивачки мав заборгованість за аліментами на дочку.

Згідно зі ст. 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов’язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (ст. 608 ЦК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд помилково виходив із того, що зобов’язання зі сплати аліментів на утримання дитини (дітей) є нерозривно пов’язаним з особою платника аліментів (батьком дитини), тож у разі смерті платника аліментів зобов’язання щодо їх сплати припиняється і не входить до складу спадщини.

Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов’язок зі сплати аліментів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки, яка є спадкоємицею майна померлого сина, заборгованості за аліментами.

Постанова Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 199/5826/16-ц (провадження № 61-20217св19) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90985719.

 

Верховний Суд