Стан незалежності суддів сьогодні залишається критичним, і це питання заслуговує на велику увагу. На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська, виступаючи на VІII Міжнародному судово-юридичному форумі, який проходить 5–6 серпня 2020 року у Києві. При обговоренні цього питання, вважає вона, має бути почута саме суддівська спільнота.

«Тема мого виступу – «Хронічні проблеми українського правосуддя через призму рішень Європейського суду з прав людини». Однак я маю сподівання, що ми востаннє стикаємося зі словосполученням «хронічні проблеми». Потрібно відходити від термінів «проблеми» та «реформи», використовуючи натомість такі поняття, як «удосконалення» та «оновлення», – зазначила член ВРП.

Вона звернула увагу учасників заходу на два важливих рішення ЄСПЛ, які стосуються судової сфери України – у справі «Олександр Волков проти України» (Страсбург, 9 січня 2013 року) і справі «Куликов та інші проти України» (Страсбург, 19 січня 2017 року).

Зокрема, рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» стало першим рішенням, яким Європейський суд фактично розпочав складний процес, що трансформувався у зміни до Конституції України та законів, що стосуються сфери правосуддя.

На законодавчому рівні було істотно реформовано процедуру дисциплінарної відповідальності суддів, нагадала Оксана Блажівська. За її словами, це відбувалося з урахуванням зауважень та пропозицій, висловлених у рішенні ЄСПЛ, пізніше аналогічні позиції були представлені також у висновках Венеційської комісії.

«Висновки міжнародних експертів були враховані в українському законодавстві, з якого було виключено таку підставу для звільнення судді, як порушення присяги. Підставу для звільнення судді з посади конкретизовано та більш чітко визначено: вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді», – розповіла член ВРП. Ці критерії, відзначила вона, суттєво деталізують та конкретизують питання, усуваючи розмитість вимог до суддівської діяльності.

Важливим, на думку Оксани Блажівської, є те, що поняття істотного дисциплінарного проступку судді наразі визначено на законодавчому рівні. «Сьогодні ми повинні більше концентрувати увагу на етиці, на поведінці судді, а також на питанні дотримання суддями норм процесуального законодавства та, звісно, Конституції України», – зауважила Оксана Блажівська.

(Фото - Юридическая практика)

Вища рада правосуддя