Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Суд ухвалив вирок за замах на вбивство працівників правоохоронного органу

14 лютого 2020, 16:17

Корабельним районним судом міста Миколаєва розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням гр. Ф. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, статті 348, частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України, та за обвинуваченням гр. Б. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною другою статті 190, частиною третьою статті 186, частиною першою статті 345 Кримінального кодексу України.

Судом було встановлено, що гр. Б. (далі обвинувачений 1) 13.09.2016 близько 19:00, знаходячись по вулиці Чайковського, шляхом обману, під приводом дзвінка попросив у неповнолітнього потерпілого мобільний телефон вартістю 4500 гривень, який належить його матері та перебував у користуванні її неповнолітнього сина. Почувши від потерпілого, що телефон розряджений, запропонував останньому зарядити його в магазині, на що той погодився та добровільно передав обвинуваченому мобільний телефон, однак, останній, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, отримавши від потерпілого зазначений мобільний телефон з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Він же повторно, 18.09.2016 близько 10:00, перебуваючи на вулиці  11-та Поздовжня, шляхом обману, під приводом тимчасового користування, попросив у неповнолітньої потерпілої мобільний телефон вартістю 2000 гривень, що належав її матері та перебував у користуванні її неповнолітньої доньки, на що та погодилась та добровільно передала обвинуваченому мобільний телефон, однак останній, отримавши від потерпілої зазначений мобільний телефон, з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Він же, повторно, 18.09.2016 близько 14:00,  переліз через паркан приватного будинку по вулиці 11-ій Поздовжній, діючи таємно, проник на територію домоволодіння та викрав з будинку ноутбук вартістю 6000 гривень та планшет вартістю 3000 гривень, які належать власниці будинку, однак у будинку був помічений свідком. В цей момент обвинувачений, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, виявлені свідком та стали носити відкритий характер, продовжив вчинення злочину, ввівши жінку похилого віку в оману, повідомивши, що її онуки просили його забрати техніку з домоволодіння та віднести її у ремонт, з викраденим майном покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд.

Гр. Ф. (далі обвинувачений 2)  09.11.2016  близько 10:00, проходячи по вул. Південній м. Миколаєва під кущем в коробці з-під взуття виявив бойову гранату РГД-5, яку підняв, поклав до кишені, чим незаконно придбав вибуховий пристрій, який почав незаконно носити та зберігати при собі без передбаченого законом дозволу.

В подальшому того ж дня, приблизно об 11:20, обвинувачений 2,  зберігаючи при собі, без передбаченого законом дозволу бойову гранату РГД-5, яка є вибуховим пристроєм,  разом із своїм знайомим обвинуваченим 1 перебували біля входу супермаркету «АТБ», де до них підійшли працівники поліції. Оскільки  обвинувачений 1 притягувався до кримінальної відповідальності та перебував під цілодобовим домашнім арештом, а також був причетний до скоєння ще ряду корисливих злочинів та не з’являвся на виклики слідчого, зазначені співробітники поліції, перебуваючи на службі та виконуючи свої службові обов’язки, передбачені статтею 23, пунктами. 1,10 частини першої статті 31 Закону України «Про національну поліцію», представились та почали спілкуватися з обвинуваченим 1.

В цей час обвинувачений 2, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться співробітники поліції, а сам він перебуває в людному місці (фактично на території продовольчо-промислового ринку), бажаючи перешкодити можливому затриманню обвинуваченого 1 правоохоронцями, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті працівників поліції, дістав із своєї кишені бойову гранату РГД-5 та висмикнувши запобіжне кільце із запалу гранати, тим самим привівши її в бойове положення, зі словами «Я всех взорву», намагався здійснити вибух, чим вчинив замах на вбивство працівників правоохоронного органу, які виконували свій службовий обов’язок, однак злочин не було доведено до кінця з певних зовнішніх обставин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки внаслідок рішучих дій працівників поліції, що виразилися у застосуванні прийомів самооборони та заходів фізичного впливу, їм вдалося затримати і обеззброїти обвинуваченого 2, а гранату привести у безпечний стан.

В цей же час обвинувачений 1, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, під час вчинення обвинуваченим 2 посягання на життя вказаних співробітників, бажаючи перешкодити своєму можливому затриманню з боку правоохоронців та усвідомлюючи, що перед ним знаходяться співробітники поліції, намагався дістати з кишені газовий револьвер калібру 9 мм, споряджений для стрільби газовими та шумовими патронами, висловлюючи при цьому погрози розстріляти працівників поліції з метою уникнення затримання. Тим самим обвинувачений 1 вчинив погрозу вбивством щодо співробітників поліції, які виконували свій службовий обов’язок.

Обвинувачений 1 вину  у скоєнні злочинів, передбачених частиною першою статті 190, частиною другою статті 190, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України. визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Вина обвинуваченого 1 за  інкримінованими злочинами також підтверджується даними протоколів огляду місця події з фототаблицями до протоколів;  даними протоколів пред’явлення  особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких потерпілий та свідок впізнали обвинуваченого 1 як особу, яка вчинила щодо них злочини.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого 1 за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України - у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство); за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України - у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Вина обвинувачених за останнім епізодами злочинної діяльності (подія, що сталася біля входу супермаркету «АТБ») підтверджується показаннями потерпілих та свідків; даними протоколів огляду місця події з фототаблицями до протоколів; оглянутим у судовому засіданні DVD диском із зафіксованою подію; даними акту перевірки об’єкту на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів; висновком вибухово–технічної експертизи; висновком судової балістичної експертизи.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого 2  за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України у придбанні, носінні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу; за статтею 348 Кримінального кодексу України - у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків; обвинуваченого 1 - за частиною першою статті 345 Кримінального кодексу України - у погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Відповідно до вироку суду, обвинуваченого 2 визнано винним за ч.1 ст.263, ст. 348 КК України, йому призначено покарання: 

               за ч.1 ст.263 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

               за ст. 348 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання  12 років позбавлення волі.

Обвинуваченого 1 визнано винним за ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 345 КК України, йому призначено покарання:

              за  ч.1 ст.190 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

               за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

              за ч. 3 ст. 186 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;

              за ч. 1 ст. 345 КК України - 2 (два) роки 6 (шість) місяців  позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначено шляхом часткового складання призначених покарань, визначивши 6 років 6 місяців 2 дні позбавлення волі.

На підставі ч.4  ст. 70 КК України покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.12.2017 року більш суворим - призначеним за даним вироком, остаточно покарання визначено у вигляді  6 років 6 місяців 2 дні позбавлення волі.

 

За повідомленням прес-служби суду