Державна фіскальна служба звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов’язати його вчинити протест податкових векселів. В оскаржуваній постанові нотаріуса було вказано, що вона підлягає оскарженню відповідно до статей  107, 109, 118 Цивільного процесуального кодексу України за правилами позовного провадження.

Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань.

Підставою вимоги вчинити протест податкових векселів стало невиконання платником податкових зобов’язань. Позивач, у свою чергу, контролює своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, а також здійснює контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, здійснює контроль за їх цільовим використанням.

Отже, між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, який і за суб’єктним складом, і за характером спірних правовідносин має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 28 березня 2012 року у справі № 6-11цс12, від 18 липня 2012 року у справі № 6-75цс12, від 7 листопада 2012 року у справі № 6-111цс12, від 14 листопада 2012 року у справі № 6-138цс12, від 26 грудня 2012 року у справі № 6-155цс12, від 16 січня 2013 року у справі № 6-160цс12, від 13 лютого 2013 року у справі № 6-159цс12 про те, що спір за позовом податкових інспекцій до нотаріуса щодо протесту податкового векселя, який по суті є податковою розпискою, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 591/4543/16-ц (провадження № 14-251цс19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82997490.

За повідомленням прес-служби суду