Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у зразковій справі щодо виплати військовослужбовцям грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Так, позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати йому як учаснику бойових дій грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2018 рік і зобов’язати відповідача вчинити відповідні дії.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для  задоволення зазначених вимог позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій <…> надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Водночас згідно із п. 17 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені ч. 1, 6 та 12 цієї статті (щорічні основні відпустки, канікулярні відпустки та відпустки, що надаються військовослужбовцям строкової військової служби), відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації/під час дії воєнного стану, відповідно до  п. 19 ст. 10-1 того ж Закону, надання військовослужбовцям інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Однак Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Законом не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження військової служби.

Припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Однак обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується п. 12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту», п. 8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 16-2 Закону України «Про відпустки».

Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, в тому числі на минулі роки, здійснюється відповідно до наказу Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 620/4218/18 (Пз/9901/4/19) (провадження № 11-550заі19) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/.

За повідомленням прес-служби суду