21 серпня 2019 року Вознесенським міськрайонним судом ухвалено вирок стосовно громадян Г. (військовослужбовця за контрактом військової частини А2734, та Г. (який також є військовослужбовця за контрактом військової частини А2734).

Суддя, головуючий у справі, - Миронова О.В.

Судом встановлено, що 1 квітня 2019 року, біля 00:30, обвинувачені , маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, взявши з собою заздалегідь приготовленні шапки типу «балаклава», прибули до кладки, яка прокладена через річку Мертовод в м. Вознесенську по вул. Танасчишина. Перебуваючи на кладці,  вони помітили потерпілого, який йшов в бік кладки. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачені надягнули на голову шапки типу «балаклава» та за попередньою змовою, користуючись своєю фізичною перевагою та відсутністю навкруги сторонніх осіб, які б могли завадити їхнім злочинним намірам, спочатку нанесли потерпілому один удар стопою ноги в область грудної клітини, в результаті чого останній втратив рівновагу та впав на землю, після чого почали наносити удари руками по голові та тулубу. Під час нанесення ударів обвинувачені витягли без дозволу потерпілого з кишені його штанів мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А5 вартістю 2500 грн., який був у шкіряному чохлі вартістю 100 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 50 грн. та разом з викраденим майном з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Також 1 квітня 2019 року приблизно о 01:30, обвинувачені, йшовши по вул.Зарічна в м. Вознесенську Миколаївської області, помітили потерпілого, який йшов додому. В цей час. побачивши у потерпілого на плечі чоловічу сумку типу «барсетки» у обвинувачених виник раптовий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. Після чого обвинувачені попередньо вдягнувши на голови шапки типу «балаклава» почали переслідувати потерпілого. Коли той звернув на вул. Травневу, нападники, користуючись своєю фізичною перевагою та відсутністю навкруги сторонніх осіб, які б могли завадити їхнім злочинним намірам, підійшли до потерпілого зі спіни та діючи умисно, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, шляхом ривку почали виривати його сумку типу «барсетки». З метою збереження майна, потерпілий почав чинити опір, що виражався в нанесені ударів. Подолавши опір потерпілого один з співучасників вирвав у потерпілого сумку вартістю 450 грн. в середині якої був мобільний телефон марки «NOMI» модель «i5011» вартістю 2000 грн. з двома сім-картками оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 50 грн., ПрАТ «Київстар» вартістю 50 грн. З викраденим майном обвинувачені з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Один з обвинувачених винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю та пояснив, що вночі вони з товаришем йшли біля містка через р. Мертвовід в м. Вознесенську. Побачили чоловіка, який йшов повз них та попросили в нього цигарку, після чого в них виник конфлікт, вони кілька разів вдарили цього чоловіка та забрали в нього мобільний телефон. В цьому ж районі вони побачили іншого чоловіка, підійшли до нього та шляхом ривку забрали сумку. Потерпілий біг за ними, але не наздогнав. В сумці біли документи та мобільний телефон. Документи вони викинули, а мобільний телефон залишили собі. Мобільні телефони здали в ломбард, а потім він викупив один з мобільних телефонів, а саме телефон «NOMI» і віддав його працівникам поліції.

Інший обвинувачений винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю та пояснив, що вони зустріли потерпілого та почали просити в нього цигарку. В них виникла суперечка, товариш вдарив потерпілого, той впав і вони забрали в нього мобільний телефон. Він їм щось кричав, але вони втекли. Після цього вони побачили ще одного чоловіка, пішли за ним, вирвали барсетку та втекли. Чоловік ще біг за ними та кричав у слід.

Допитавши обвинувачених, потерпілих та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийняв рішення про те, що дії обвинувачених, які виразилися в відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, належить кваліфікувати за ч. 2 ст.186 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними злочину, а саме те, що це є тяжкі злочини, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжуються покарання, те що обвинувачені посередньо характеризуються, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, думку потерпілих, які просили обвинувачених суворо не карати та волі не позбавляти, висновок досудової доповіді , згідно якої виправлення  обвинувачених без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливо та не становить високу небезпеку для суспільства, тому було прийнято рішення на підставі ст.75 КК України, звільнити обвинувачених від відбування покарання, призначеного їм за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний стосовно обвинувачених та звільнено їх з під варти в залі судового засідання.

Стягнено з кожного з обвинувачених на користь одного з потерпілих 25000 грн. моральної шкоди. Вирішено долю речових доказів.

Вирок не набрав законної сили та сторонам роз’яснено право на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

 Суддя-спікер Зубар Н.Б.