2 липня 2019 року вироком Біляївського районного суду Одеської області громадянина Т. визнано винним у вчиненні злочинів передбачених: частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження);  частиною першою статті 135 Кримінального кодексу України (завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан) та на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України, йому визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за частиною  другою статті  286 Кримінального кодексу України та частиною першою статті 135 Кримінального кодексу Українги, у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Судом вирішено запобіжний захід щодо останнього до набрання вироком законної сили не обирати, а взяти під варту обвинуваченого після набрання вироком законної сили.

До того ж, судом задоволено цивільний позов поданий прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» та з обвинуваченого стягнуто на користь Комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» витрат за перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні та частково цивільний позов потрепілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 100 000,00 гривень.

Довідково: 14 жовтня 2017 року, в темний час доби, водій Т., в порушення вимог Правил дорожнього руху України, не перевірив перед початком експлуатації технічний стан автомобілю марки «ГАЗ 2410», не виявив при зовнішньому огляді автомобіля несправності, а саме: встановленні на задню вісь автомобіля шини різного розміру та типу малюнка протектора та не враховував їх при виборі режимів та прийомів керування з тим, щоб забезпечити безаварійний рух в конкретних дорожніх умовах,  рухаючись у с. Градениці Біляївського району втратив керованість над автомобілем, що зумовило виникнення відведення автомобіля в лівий бік, з виїздом на ліве узбіччя та подальшим наїздом передньою правою частиною автомобіля на пішохода К., 2001 року народження, який рухався в зустрічному напрямку по лівому узбіччі. Після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений Т. керуючи автомобілем «ГАЗ 2410», достовірно знаючи, що у наслідок вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди, його діями були спричиненні тілесні ушкодження потерпілому та останній перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, всупереч пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, на місці пригоди не залишився, не надав первинної медичної допомоги потерпілому, не визвав карету «Швидкої медичної допомоги» та залишивши останнього без допомоги, з місця пригоди зник.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

За повідомленням прес-служби суду