22 квітня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалив вирок по справі у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263(незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Так, розглянувши кримінальне провадження суд встановив, що громадянин Ф. після смерті батька, який був мисливцем, не здав у відповідні органи, а саме до Дозвільної системи Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, сипучу речовину зеленого кольору, вагою не менше 28,44 грам, яка знаходилась в полімерній баночці з написом "Юникап Ю" та сипучу речовину чорного кольору, вагою не менше 3,85 грам, яка знаходилась в скляній колбі з ковпачком синього кольору, а зберігав вказані речовини без передбаченого законом дозволу за місцем його проживання.

Співробітниками Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області 28.09.2018 в період часу з 07:50 до 08:55, на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області за місцем мешкання Ф., був проведений обшук. В ході обшуку було виявлено та вилучено: полімерна баночка з написом "Юникап Ю" з порохом; скляна колба з ковпачком синього кольору з порохом.

Згідно висновку комплексної вибухово-технічної експертизи №124-В/2305-Х від 20.12.2018 сипуча речовина, що знаходиться в полімерній баночці з написом "Юникап Ю" є нітроцелюлозним порохом, масою 28,44 грам, сипуча речовина, що знаходиться в скляній колбі з ковпачком синього кольору є димним порохом, масою 3,85 грам та належать до вибухових речовин метальної дії.

За вказаних підстав дії Ф. були кваліфіковані за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, як незаконне зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу. 

В процесі досудового слідства, а саме 23.01.2019 між обвинуваченим Ф., захисником та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої Ф. свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі та зобов’язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Вивчивши вказану угоду та заслухавши пояснення по угоді Ф., прокурора, захисника, дослідив матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угода відповідає вимогам статті 472 КПК України та волі Ф., в зв’язку з чим вказана угода підлягає затвердженню.

На підставі вищевикладеного, судом затверджено угоду про визнання винуватості від 23.01.2019 між обвинуваченим Ф., захисником та прокурором. Визнано винним Ф. у вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України і призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки. У відповідності до статей 75,76 Кримінального кодексу України Ф. звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть іншого злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу пробації; повідомляти орган пробації про зміну міста проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в орган пробації.

Речові докази - вибухові речовини, підлягають знищенню.

Стягнути з Ф. на користь держави процесуальні витрати в сумі 5720 грн.

Роз'яснено Ф. наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені частиною першою, частиною п'ятою статті 476 КПК України.

Головуючий судя – Кочко В.К.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 501/290/19.

За повідомленням прес-служби суду