Трагедія сталася у м. Ромни в серпні 2010 року. У батьківському будинку шістнадцятилітній юнак з рушниці застрелив товариша. А потім разом з іншим тринадцятирічним односельцем сховав його тіло на сусідньому покинутому подвір’ї та вимив сліди крові на підлозі в будинку та дворі. У планах юнака було вночі перевезти та закопати тіло вбитого в яру на околиці населеного пункту. Проте, психічної травми, отриманої від побаченого та пережитого, не витримав наймолодший учасник подій. Про все він розповів своєму старшому братові, а той вже – дорослим.

Даючи покази тринадцятирічний хлопець розповідав, що приїхав до засудженого напередодні 1-го вересня, оскільки той мав відвезти його до школи на генеральне прибирання. Зайшовши до будинку, побачив як вбитий та засуджений розмовляють в прихожій кімнаті будинку. А потім останній пішов до кімнати, дістав з-під ліжка двохствольну мисливську рушницю, склав її та почав хизуватися перед молодшими товаришами.

- Спершу рушницю він навів на мене, - говорив свідок, - але я її відвів рукою від себе. Потім, тримаючи її в руках та звівши курки, направив рушницю на Женю. Зробив постріл.

Хлопчина від отриманого поранення в голову замертво впав на підлогу. Зрозумівши, що він не дихає, обвинувачений, за словами свідка, намагався телефонувати до «швидкої», але в решті-решт її так і не викликав. Потім, погрожуючи, заставив його разом з ним віднести труп у двір сусіднього господарства та наказував нікому не розповідати про те, що сталося.

Сам засуджений свою вину визнавав частково. За його словами, мисливську рушницю він знайшов та приніс до будинку. Вбивати товариша не хотів, а мисливську зброю показував, аби похизуватися. Рушницю тримав в правій руці, а коли піднімав її вгору випадково нажав на спусковий гачок і стався постріл. Що в ній знаходяться набої не знав.

Розглянувши справу та докази надані стороною обвинувачення, у 2014 році Конотопський міськрайонний суд визнав обвинуваченого винним за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. З таким рішенням місцевого суду не погодилася сторона захисту та подала апеляційну скаргу. Просила перекваліфікувати дії обвинуваченого на статтю 119 Кримінального кодексу України (Вбивство через необережність), оскільки умислу вбивати товариша в шістнадцятилітнього підсудного не було. Натомість прокуратура наполягала залишити вирок першої інстанції в силі, а саме визнанні  його винним за статтею 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).

Кримінальне провадження кілька років розглядалося в судах як апеляційної, так і касаційної інстанції. Рішення суду не одноразово скасовувалися й справа поверталася на новий судовий розгляд.  23 січня колегія суддів кримінальної палати Сумського апеляційного суду залишила без змін рішення суду першої інстанції і залишила в силі покарання особі у вигляді 7 років позбавлення волі. Суд дійшов висновку, що особа, наводячи рушницю в область голови вбитого, усвідомлювала небезпечність своїх дій. Як було встановлено в ході судових засідань, підліток неодноразово тримав зброю в руках. Батько обвинуваченого мисливець та має у домогосподарстві зареєстровану мисливську рушницю. Він залучав сина до полювання, а тому у останнього були знання та навини поводження зі зброєю. Свідчення надані обвинуваченням про те, що він не знав, що рушниця заряджена, і не натискав на спусковий гачок, були спростовані як проведеним експертизами, так і свідченнями свідків.  Крім того, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, а саме спроба приховати сліди вбивства, залучення до цього малолітньої особи шляхом погроз,  говорять про те, що особа намагалася уникнути покарання і лише коли факт вбивства став відомий, звернулася до поліції.

Рішення Сумського апеляційного суду набирає сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у суді касаційної інстанції.

За повідомленням прес-служби суду