На цьому тижні під час міжнародної конференції судді, науковці, міжнародні експерти та депутати Верховної Ради України обговорювали, які саме зміни необхідно внести до кримінального та адміністративного законодавства для ефективнішого захисту прав журналістів та інших медіа-учасників.

Ситуація стосовно порушення прав журналістів у всьому світі жахлива. Журналісти зникають безвісти, на них нападають і навіть позбавляють життя. Однак, коли справа доходить до суду, де особи, які займаються журналістською діяльністю, намагаються захистити свої права, виникає багато питань щодо правильної кваліфікації злочину. В таких випадках дуже важливою є робота слідчого, який проводить досудове розслідування і збирає доказову базу. Коли справа вже доходить до суду, головне, на думку Олександри Яновської, встановити мотиви злочину задля правильної його кваліфікації.

Також суддя ВП ВС зазначила, що звертати увагу на офіційний статус потерпілої особи не завжди правильно. «Сьогодні для того, щоб здійснювати журналістську діяльність, не обов’язково мати посвідчення журналіста. Хто такий журналіст взагалі? Це особа, яка збирає певну інформацію з єдиною метою – задля її розповсюдження серед невизначеного кола осіб. Однак варто враховувати, що в сучасному світі існує безліч можливостей для висвітлення певної інформації. І це можливо здійснювати не лише в друкованих ЗМІ, а в мережі Інтернет та іншими способами», – зауважила Олександра Яновська.

«Тому доречно прибрати в Кримінальному кодексі України норму, в якій вказується, що статус журналіста підтверджується редакційним або службовим посвідченням. Адже очевидно, що суддя буде досліджувати документи, якими підтверджуються факти виконання особою журналістської діяльності. Тому ця вимога є формальною, і ми маємо від неї відмовитися, оскільки зараз є достатньо можливостей для того, щоб довести особі, що вона є журналістом», – резюмувала суддя ВП ВС.

 За повідомленням прес-служби суду