До апеляційного суду Одеської області надійшли апеляційні скарги на вирок Суворовського районного суду м. Одеси, яким громадянине С. та Б. були засуджені за спільне вчинення кримінальних правопорушень,  передбачених ст. 115 ч.2 п.6,12 КК України (умисне вбивство), ст. 187 ч.4 КК України (розбій), ст.ст. 15 ч.2 - 194 ч.2 КК України (замах на умисне знищення  або пошкодження майна), а громадянин С. окремо ще й за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України (грабіж).

 Відповідно до вироку суду, вісімнадцятирічний мешканець м. Одеси С. разом зі своїм приятелем сімнадцятирічним Б. вчинив розбійний  напад на рідну бабусю з метою заволодіння грошима у сумі 5000 $, які вона зберігала по місцю свого мешкання. Під час вчинення зазначеного злочину, С., побоюючись можливого впізнання та подальшого викриття (незважаючи на те, що він був у масці) та намагаючись припинити гучні виклики потерпілої про допомогу, наніс своїй бабусі множинні удари дерев’яною битою по голові та обличчю, а його приятель Б. у той самий час вдарив потерпілу декілька разів кухонним ножем в шию та грудну клітину, від чого, внаслідок отриманих травм, потерпіла померла на місці події. Після цього, С. та Б., намагаючись приховати сліди злочину, здійснили спробу підпалу квартири де мешкала потерпіла.       

Також, судом було встановлено, що С. напередодні наведених подій також вчинив пограбування водія таксі, а саме побачивши у потерпілого в автомобілі мобільний телефон, схопив його та вискочив з автомобілю під час зупинки.    

В ході апеляційного розгляду С. та його захисник заперечували факт вчинення будь-яких насильницьких дій по відношенню до загиблої бабусі, з якою у С. до цих подій були лише добрі стосунки,  та  наполягали на тому, що співучасник злочину Б. обмовляє його у спільному вбивстві з метою пом’якшити собі покарання.  

Одночасно в судовому засіданні суду апеляційної інстанції співучасник злочину Б. та його захисник звернулись до апеляційного суду з проханням пом’якшити покарання, посилаючись  на неповнолітній вік Б. та його другорядну роль при плануванні та скоєнні злочину щодо загиблої.  

Проте, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд прийшов до висновку, що доведеність вини С. та Б. в інкримінованих їм злочинах є цілком підтвердженою, тож визнав доводи апеляційних скарг необґрунтованими, залишивши вирок Суворовського районного суду м. Одеси щодо С. та Б. без змін.

Пошук процесуальних документів по даному кримінальному провадженню можливо здійснити у Єдиному Державному реєстрі судових  рішень за № 523/19293/16-к.  

За повідомленням прес-служби суду