Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Суд залишив під домашнім арештом директора транспортної компанії «РІВНЕ ТРАНС-ГРУП»

08 серпня 2018, 14:42

     8 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області залишив без змін ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 23.07.2018, якою було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці директорові транспортної компанії «РІВНЕ ТРАНС-ГРУП», водій якої був причетним до смертельної ДТП на трасі Київ – Чоп поблизу села Глибочиця Житомирського району. При прийнятті такого рішення суд апеляційної інстанції керувався нормами чинного кримінально-процесуального законодавства України з урахуванням всіх обставин по справі та доводів сторін – як обвинувачення, так і захисту.

 

     Підозрюваному, який не був раніше судимим, інкримінують випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (стаття 287 Кримінального кодексу України). Максимальною мірою покарання, передбаченою цією статтею, є позбавлення волі на строк до п’яти років.  

     Стаття 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу. У статті 183 також ідеться про те, що до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який закон карає позбавленням волі на строк до п’яти років, тримання під вартою застосовується виключно в разі, якщо прокурором, зокрема, буде доведений факт переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджання кримінальному провадженню або повідомлення про підозру у вчиненні іншого злочину. Наявність жодної з обставин, за яких підозрюваному має бути змінений запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, не була доведена стороною обвинувачення та підкріплена необхідними доказами під час судового розгляду в Апеляційному суді Житомирської області.

Довідка. Кримінальний кодекс України:

     Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації

Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть, -

караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.

 

Кримінальний процесуальний кодекс:

     Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

  1. Запобіжними заходами є:

    1) особисте зобов’язання;

    2) особиста порука;

    3) застава;

    4) домашній арешт;

    5) тримання під вартою.

  1. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
  2. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
  3. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
  4. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

{Статтю 176 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}

     Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів

  1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

    1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

    2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

    3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

    4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

    5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

  1. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

 

За повідомленням прес-служби суду