21 червня Конституційний Суд України на пленарному засіданні розглядав справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2012-2018 рр.) Валерії Лутковської.

У ході пленарного засідання Велика палата Конституційного Суду України заслухала суддю-доповідача у справі Володимира Мойсика щодо змісту конституційного подання та позицій посадових осіб держави і науковців щодо питань, порушених у ньому.

Суддя-доповідач зазначив, що до матеріалів справи також долучена заява Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової щодо відкликання конституційного подання. У своєму клопотанні суб’єкт звернення посилається на частину першої статті 63 Закону України „Про Конституційний Суд України“.*

Конституційний Суд України вирішив заслухати пояснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо поданої заяви на одному з наступних пленарних засідань і оголосив перерву у цій справі.

Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.

Пленарне засідання транслювалося на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці „Відеотрансляція засідань“.

Нагадуємо, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 26 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIIІ (далі – Закон), за якими „під час наповнення баз (банків) даних, визначених у пункті 7 частини першої цієї статті, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК)“, стосовно дозволу Національній поліції України під час наповнення баз (банків) даних забезпечувати збирання, накопичення біометричних даних у вигляді зразків ДНК.

Автор клопотання вказує, що відповідно до пункту 7 частини першої вказаної статті Закону Національна поліція України наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт).

Відсутність у Законі та „інших законах захисних положень, які б обмежували дискрецію державного органу, забезпечували належний захист від свавільного втручання у право на особисте життя шляхом відібрання і зберігання  зразків ДНК, призводить до невідповідності положення, яке надає повноваження вживати відповідні заходи поліції, принципу верховенства права щодо передбачуваності закону“, тому, на думку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ці положення не відповідають „положенням статті 3, частин першої, другої статті 8 та частин першої, другої статті 32  Конституції України у їх взаємозв’язку“.

Про день та час пленарного засідання Суду з розгляду цієї справи буде повідомлено додатково.

За повідомленням прес-служби суду