Суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва – Крутієм Юрієм Петровичем, закінчено розгляд кримінального провадження та ухвалено вирок громадянину М., 1977 року народження, уродженцю м. Смєли Черкаської області, якого обвинувачували у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.

Так, згідно з вироком суду, на початку листопада 2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) М., вступивши у злочинну змову із невстановленою особою, та маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння правом власності на нерухоме майно, а саме квартиру по вул. Молодогвардійська, 51 в м. Миколаєві, ½ частки якої належить потерпілому, знаходячись біля бару "Капітан" (м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 26/3), завірив своїм підписом завідомо підроблений документ - договір № 625 від 15.04.2002, посвідчений від імені Товарної біржі "Українська біржа нерухомості", поставивши свій підпис в графі "Покупець", для його подальшого використання у державного реєстратора та нотаріуса з метою заволодіння нерухомим майном шляхом реєстрації прав власності на своє ім’я та в подальшому оформлення прав власності на ім’я третіх осіб.

В подальшому 02.11.2016 невстановлена особа, що діяла від імені та в інтересах М., звернулась до державного реєстратора Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, та, надавши завідомо підроблені документи: договір купівлі-продажу № 625 від 15.04.2002, виданий Товарною біржею "Українська біржа нерухомості", рішення Ленінського районного суду № 3-2740/2003 від 26.09.2003 про визнання договору купівлі-продажу № 625 від 15.04.2002 ТБ "Українська біржа нерухомості" чинним, на підставі чого державний реєстратор зареєструвала за М. право власності на об’єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: м. Миколаїв, вул. Молодогвардійська, 51, оціночна (ринкова) вартість якої станом на 02.11.2016 складає 607 360,00 грн.

Зазначеними діями спричинено матеріальні збитки потерпілому у розмірі 303 680 грн., що становить вартість належних йому 50 відсотків квартири.

В подальшому 10.11.2016 М. разом із невстановленою особою звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу, де, використав, надавши, наступні завідомо підроблені документи:

- договір купівлі-продажу № 625 від 15.04.2002, виданий Товарною біржею "Українська біржа нерухомості", відповідно до якого М. нібито придбав у потерпілого квартиру по вул. Молодогвардійській, 51 в м. Миколаєві;

- рішення Ленінського районного суду № 3-2740/2003 від 26.09.2003 про визнання договору купівлі-продажу № 625 від 15.04.2002 Товарної біржі "Українська біржа нерухомості" чинним;

- лист начальника Центру надання адміністративних послуг ММР № 02.11.01.08/628/16 від 08.11.2016 на адресу приватного нотаріуса, в якому зазначені відомості про реєстрацію осіб у квартирі за адресою: м. Миколаїв, вул. Молодогвардійська, 51,

розпорядився нерухомим майном, уклавши з громадянкою Д. договір № 1058 купівлі-продажу вказаної квартири, що стало підставою для реєстрації приватним нотаріусом прав власності на квартиру по вул. Молодогвардійська, 51.

Таким чином обвинувачений М. вчинив злочини, передбачені ч.3 ст. 190 КК України, тобто придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб; ч.3 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Обвинувачений беззастережно визнав свою вину, а потерпілий надав свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Суд, затвердив угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором.

Суд визнав виним М. у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначив йому покарання: - за ч.3 ст. 190 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі; - за ч.3 ст. 358 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі; - за ч.4 ст. 358 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити М. від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

За повідомленням прес-служби суду