Колегія суддів Апеляційного суду Сумської області розглянула апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми, якою особі, підозрюваній у зловживанні службовим становищем, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сорокадворічний сумчанин, очолюючи благодійну організацію, протягом 2011-2015 років безоплатно отримав від Управління ДВС ГУ юстиції в Сумській області на потреби соціального захисту людей з обмеженими можливостями 109 транспортних засобів. Всупереч чинному законодавству, умовам безоплатної передачі автомобілів працівники благодійного фонду їх реалізували за власними потребами. При цьому не сплатили до бюджету обов’язкових податків, зборів та платежів.

Правоохоронними органами за цим фактом було відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст. 364 ККУ.  Слідчий звернувся до суду першої інстанції з клопотанням обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Мотивував тим, що особа переховувалася від слідства, через що була оголошена в розшук. Крім того, санкції пред’явленої статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років. В сукупності це вказує на наявність ризиків того, що підозрюваний перешкоджатиме веденню досудового розслідування, може впливати на свідків та переховуватися від правоохоронних органів та суду. Клопотання сторони обвинувачення було задоволено і особу залишено під вартою зі встановленням застави майже півмільйона гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, захисник  подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми та постановити нову, якою обрати для її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Апелювала до того, що особа раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітніх дітей, є інвалідом третьої групи тощо.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів залишила без задоволення апеляційну скаргу захисту,  а ухвалу слідчого судді – без змін. Оскільки особа вже намагалася уникнути кримінальної відповідальності, виїжджаючи за кордон, знає свідків у відкритому кримінальному провадженні та може здійснювати на них тиск з метою перешкоджання веденню досудового розслідування.

За повідомленням прес-служби суду