Статистичні дані, які публікує Європейська комісія з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) кожні два роки, безперечно є орієнтиром та дороговказом для України, наголосив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк у ході традиційного брифінгу, який відбувся у Верховному Суді України за участі суддів-спікерів від кожної з палат ВСУ.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк підкреслив важливість імплементації міжнародних стандартів у сфері судочинства для досягнення євроінтеграційної мети України й звернув увагу на регулярне оновлення інформації на офіційному веб-сайті Верховного Суду України у розділі «Міжнародні стандарти у сфері судочинства».

– Верховний Суд України оприлюднив переклад з англійської мови такі важливі та актуальні для сьогоднішніх українських реалій рішення Європейського суду з прав людини, які стосуються здійснення ефективного контролю над територією держави, це, зокрема, рішення ЄСПЛ «Сойма проти Республіки Молдова, Росії та України», «Хлєбік проти України», – наголосив Ярослав Романюк.

Голова ВСУ зазначив, що на сьогодні загальна кількість суддів Верховного Суду України складає 18 осіб, усі палати найвищої судової установи держави працюють у звичному режимі.

Суддя-спікер Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Олександр Прокопенко навів приклад нещодавно розглянутої справи, що відноситься до певної категрії публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За обставинами цієї справи народний депутат України звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою, де оскаржував дві постанови Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року № 750-VII «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2959-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII» та № 757-VII «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України». Позивач просив визнати протиправними та нечинними вказані постанови ВРУ з моменту їх прийняття, тобто з 22 лютого 2014 року.

– Верховний Суд України ухвалу ВАСУ про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі залишив у силі, оскільки зазначена справа належить до конституційної юрисдикції та непідвідомча судам адміністративної юрисдикції, – пояснив Олександр Прокопенко. – Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб’єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Аналогічна позиція Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України була висловлена у постановах у справах №№ 21-224а16, 21-1945а16, 21-3353а16 та 21-2871а16.

Суддя Судової палати у господарських справах ВСУ Анатолій Ємець повідомив присутнім про результати роботи судової палати у серпні 2017 року та зазначив, що упродовж вказаного періоду було розглянуто 168 заяв.

За словами Анатолія Ємця, основною категорією розглянутих справ були спори між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та банками, які визнані неплатоспроможними, і фінансовими установами, де введена тимчасова адміністрація.

Суддя-спікер зауважив, що велика кількість заяв, які переглядав Верховний Суд України у серпні, стосувалася дострокового розірвання договорів депозитного вкладу. Анатолій Ємець також зазначив, що судова палата сформовала правовий висновок у ході розгляду спорів, які випливають із договорів іпотеки з метою забезпечення зобов’язання за попереднім договором.

Суддя-речник ВСУ поінформував представників ЗМІ про стан справи, стороною у якій виступає ПАТ «Газпром», а саме суддя-доповідач у справі виніс ухвалу про залишення заяви без руху. Отже справа може бути призначена до розгляду після усунення недоліків.

Суддя-спікер Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Богдан Пошва наголосив на важливості запуску глобальної мережі суддівської доброчесності, про що йшлося у ході роботи регіональної підготовчої наради, організованої Управлінням Організації Об’єднаних Націй з наркотиків та злочинності (UNODC).

– Глобальна мережа суддівської доброчесності, до складу якої будуть входити представники судових органів усього світу, стане платформою для підтримки судової влади щодо запобігання корупції у судовій системі та посилення суддівської доброчесності, відповідальності й професіоналізму через технічну допомогу, навчання тощо, – наголосив Богдан Пошва. – Мережа має запрацювати у найближчому майбутньому, тому держави-учасниці повинні докладати усіх зусиль з метою запобігання та протидії корупції, а також здійснення заходів щодо підвищення прозорості у сфері державного управління та сприяння доброчесності й підзвітності кримінальної юстиції відповідно до вимог Конвенції ООН проти корупції.

Представляючи у ході міжнародного заходу Україну, суддя ВСУ Богдан Пошванадав міжнародній спільноті огляд законодавчих змін та реалізації їх на практиці у сфері протидії корупції, окресливши той курс, який наша держава взяла у 2014 році.

Суддя-речник Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Василь Гуменюк звернув увагу на те, що судова палата сформувала правові висновки у цивільних справах, розглянутих у І півріччі 2017 року, які були оприлюднені на офіційному веб-сайті Верховного Суду України.

Василь Гуменюк акценував увагу на особливостях розгляду спорів щодо земельних правовідносин. Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у ході розгляду судових справ у серпні сформувала 16 правових висновків, зокрема, щодо питання строків позовної давності, питання реєстрації договору оренди землі як ключового моменту початку терміну його дії тощо.

Голова Верховного Суду України також навів статистичні дані, підготовлені Європейською комісією з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ).

– Звіти з детальною оцінкою судових систем держав-членів Ради Європи, які публікує CEPEJ кожні два роки, безперечно є орієнтиром та дороговказом для України, – наголосив Ярослав Романюк. – Оскільки такі статистичні дані містять порівняння європейських судових систем з метою підвищення якості, ефективності правосуддя та моніторингу використання документів і рекомендацій, розроблених Радою Європи. Отже, порівняння європейських судових систем передбачає й обмін знаннями щодо їх функціонування, а також визначає ступінь якості та ефективності відправлення правосуддя у державі.

Джерело 

За повідомленням прес-служби ВСУ