До суду звернулася мачуха загиблого військовослужбовця. У позові вона просила визнати її членом сім’ї полеглого захисника, встановити факт родинних відносин і перебування на його утриманні та визнати її особою, яка має право на одноразову грошову допомогу (ОГД).

Позивачка пояснила, що майже 30 років перебуває у шлюбі з батьком загиблого військового. Син чоловіка від першого шлюбу проживав разом із ними однією сім’єю, вони вели спільний побут та були пов’язані взаємними правами й обов’язками. За словами жінки, біологічна мати хлопця з 1997 року проживає в рф і не брала участі у його вихованні та утриманні.

У квітні 2022 року пасинка мобілізували до лав Збройних Сил України. Під час проходження військової служби він неодноразово перераховував кошти на картковий рахунок мачухи. У травні 2023 року військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання із захисту України від російської агресії.

Позивачка зазначала, що попри відсутність кровного споріднення виховала пасинка та перебувала на його утриманні, а тому вважала, що має право на статус члена сім’ї загиблого військовослужбовця і відповідні соціальні гарантії.

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову. Не погодившись із цим рішенням, жінка подала апеляційну скаргу.

Переглянувши справу, Хмельницький апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Суд зазначив, що позивачка не може вважатися членом сім’ї загиблого військовослужбовця у розумінні Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Станом на день загибелі військового мачуха не входила до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд також вказав, що позивачка не надала належних доказів того, що є непрацездатним членом сім’ї у розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тому відсутні підстави вважати її утриманкою загиблого військовослужбовця, а отже – і підстави для отримання ОГД.

За таких обставин апеляційний суд констатував, що доводи апеляційної скарги про спільне проживання однією сім’єю, виховання пасинка, регулярна матеріальна допомога від нього не мають правового значення.

Крім того, суд відхилив вимогу про встановлення факту родинних відносин. У постанові йдеться, що родинні відносини у правовому розумінні ґрунтуються на кровному зв’язку, а між позивачкою та загиблим військовослужбовцем такого споріднення не було.

Відтак апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

З повним текстом постанови у справі № 674/1031/24 можна ознайомитись у ЄДРСР.