Жителька Кам’янець-Подільського району звернулася до суду з позовом про встановлення факту неприйняття спадщини її сином.

За її словами, у 2025 році після смерті чоловіка вона прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час її відкриття. Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілий об'єкт рухомого і нерухомого майна через те, що син, який був зареєстрований разом із нею та чоловіком, також фактично прийняв спадщину.

Позивачка вказала, що попри реєстрацію місця проживання, із січня 2022 року й донині відповідач (син) живе за межами України. Тому у позові вона просила встановити юридичний факт непроживання сина постійно спільно з батьком на день його смерті.

Новоушицький районний суд Хмельницької області встановив, що на день смерті спадкодавця за його місцем проживання були зареєстровані дружина та син. За даними паспорта громадянина України для виїзду за кордон, син виїхав з території України у 2022 році. Комісія селищної ради підтвердила, що з того часу він за адресою реєстрації не проживав.

У нотаріально посвідченій заяві відповідач підтвердив, що перебуває за кордоном, не проживав із батьком на день його смерті, спадщину не приймав і на неї не претендує, та не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину на все майно на ім’я дружини померлого. Утім нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, посилаючись на наявність фактичного прийняття спадщини спадкоємцем першої черги – сином спадкодавця.

Суд зауважив, що відповідно до закону право на спадкування у першу чергу мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки. Законодавством передбачено два способи прийняття спадщини: подання заяви нотаріусу або постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому факт такого проживання має бути належним чином підтверджений.

Оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позивачка довела факт неприйняття спадщини спадкоємцем за законом після смерті його батька, позаяк він постійно не проживав спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а відтак не може вважатися таким, що прийняв спадщину.

Суд також врахував, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину або претендують на неї, не встановлено, право позивачки на спадкування не оспорюється, а відповідач проти позову не заперечував, тому відмова у задоволенні позову призвела б до порушення її права на отримання спадкового майна після смерті чоловіка.

За результатами розгляду суд задовольнив позов про встановлення факту неприйняття спадщини.

Рішення у справі № 680/149/26 ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду