Штучний інтелект уже не майбутнє – це реальність сьогодення, яка щодня впливає на те, як ми працюємо, приймаємо рішення і взаємодіємо зі світом. Від автоматизації рутинних завдань до створення складних аналітичних моделей – нові технології відкривають безпрецедентні можливості, але водночас ставлять перед суспільством низку викликів. Саме про це йшлося під час заключного дня підготовки суддів Верховного Суду в Національній школі суддів України.

Актуальним досвідом використання штучного інтелекту як інструменту навігації у світі великих даних і нейромереж із суддями поділилася директорка Cyber Media Track, засновниця та голова громадської організації «Синергія аналітиків України», членкиня Національної спілки журналістів України, експертка з розслідування кіберзлочинів Програми підтримки ОБСЄ для України, докторка філософії із соціальних комунікацій, медіа-, кібер-, крипто- та ШІ-фахівчиня Анастасія Кондрико.

Під час виступу спікерка наголосила, що штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасного життя. За її словами, навіть ті користувачі, які ставляться до нових технологій із певною обережністю, так чи інакше взаємодіють із ними щодня. Причинами цього є прагнення до оптимізації, автоматизації та пришвидшення робочих процесів.

Окрему увагу Анастасія Кондрико звернула на глобальні масштаби використання ШІ. Зокрема, вона навела дані про те, що понад мільярд людей у світі регулярно користуються лише однією з моделей – ChatGPT, що свідчить про стрімке поширення технології.

Лекція проходила в інтерактивному форматі. Учасники долучалися до обговорення через онлайн-інструменти, відповідали на запитання та аналізували ключові поняття, пов’язані зі штучним інтелектом. Зокрема, було розглянуто принципи роботи мовних моделей, поняття «галюцинацій» ШІ, механізми обробки даних та важливість коректного формулювання запитів (prompt).

Спікерка підкреслила, що поряд із перевагами штучний інтелект несе й суттєві ризики. Серед них – можливість генерації недостовірної інформації, загрози конфіденційності даних, а також використання технологій у кіберзлочинності. Вона застерегла від необережного завантаження персональних або чутливих даних у відкриті сервіси, оскільки це може мати непередбачувані наслідки.

США, Китай, ЄС: три різні підходи до ШІ

Значну частину виступу було присвячено міжнародному досвіду регулювання штучного інтелекту. Зокрема, йшлося про різні моделі — від більш ліберальної у США до жорсткого нормативного контролю в Європейському Союзі та масштабної інтеграції технологій у державні процеси Китаю.

США: конкуренція і відповідальність

Як зазначила Кондрико, підходи різних країн суттєво відрізняються. У Сполучених Штатах, де працюють провідні технологічні компанії, зокрема OpenAI, Google та Meta, регуляція залишається відносно м’якою, що сприяє конкуренції та інноваціям. Водночас у судовій системі вже запроваджено низку вимог: пріоритет людського судження над алгоритмами, обов’язкове декларування використання ШІ адвокатами, перевірка всіх згенерованих даних людиною та забезпечення прозорості алгоритмів у кримінальних процесах.

Китай: масштабна інтеграція і автоматизація

Натомість Китай демонструє більш глибоку інтеграцію технологій у державні процеси. У країні функціонують «смарт-суди», де штучний інтелект аналізує тисячі справ і пропонує рішення. У разі відхилення від рекомендацій алгоритму суддя має письмово обґрунтувати свою позицію. Водночас Китай запровадив обов’язкове маркування контенту, створеного ШІ, а також державну етичну перевірку алгоритмів. При цьому зберігається принцип, що остаточне рішення залишається за людиною, а штучний інтелект не має юридичної суб’єктності.

Європейський Союз: жорстке регулювання

У Європейському Союзі діє один із найжорсткіших підходів до регулювання. Відповідно до AI Act, системи штучного інтелекту, які використовуються в судочинстві, віднесені до категорії високого ризику. Це передбачає обов’язковий державний контроль, суворі вимоги до якості даних та значні штрафи за порушення. Європейські стандарти базуються на принципах захисту прав людини, недискримінації, прозорості та контролю з боку користувача. Важливо, що використання алгоритмів без можливості пояснення їх роботи заборонене.

Практика ШІ в Україні

Щодо України, то, за словами експертки, держава демонструє швидкі темпи адаптації до нових технологій. Зокрема, на законодавчому рівні вже визначено, що відповіді штучного інтелекту не можуть бути джерелом доказів у суді. Крім того, запроваджено відповідальність за недоброчесне використання ШІ в юридичних та наукових текстах, а також ухвалено внутрішні етичні регламенти для працівників судової системи. Держава також працює над створенням окремого профільного закону та інтеграцією ШІ в цифрову інфраструктуру з урахуванням вимог безпеки.

На завершення Анастасія Кондрико представила низку сучасних інструментів штучного інтелекту, які можуть бути корисними у професійній діяльності, наголосивши на необхідності їх свідомого та відповідального використання у роботі.

Підсумовуючи, експертка зазначила, що головне завдання сучасного суспільства – не стримувати розвиток штучного інтелекту, а навчитися правильно його використовувати. Адже ефективне впровадження цих технологій можливе лише за умови поєднання інновацій із чіткими правилами та високим рівнем обізнаності користувачів.

Акцент на практиці ЄСПЛ, е-декларуванні та незалежності судової влади

Заключний навчальний день для суддів Верховного Суду був присвячений актуальним викликам правозастосування та європейським стандартам у сфері правосуддя.

Суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський розглянув проблеми перегляду рішень національних судів на підставі рішень ЄСПЛ, акцентувавши увагу на складнощах імплементації міжнародних стандартів у національну судову практику.

Про особливості електронного декларування розповіла керівниця Управління просвітницької роботи та навчальних програм Національного агентства з питань запобігання корупції Ірина Тимченко. Вона окреслила ключові аспекти подання декларацій та звернула увагу на типові помилки суб’єктів декларування.

Окремий блок навчання був присвячений кризі незалежності судової влади відповідно до стандартів Європейського Союзу. Професор Фредерік Цолль, який викладає у Ягеллонському університеті та Університеті Оснабрюка, проаналізував польський досвід незалежності судової влади та запропонував висновки, релевантні для України.

Підсумки підготовки

Підсумки тижневої підготовки підбили ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

Микола Оніщук відзначив успішне проведення навчання без змін у програмі чи заміни спікерів, а також наголосив на високому рівні дисципліни учасників, якості експертної підтримки та важливості міжнародної співпраці для розвитку професійного рівня українського правосуддя.

Ректор привітав суддів із завершенням обов’язкової підготовки та повідомив, що всі учасники отримають сертифікати про її проходження. Також зазначив, що школа поширить навчальні матеріали та виступи спікерів для подальшого підвищення кваліфікації суддівського корпусу.

У свою чергу Станіслав Кравченко подякував за високий рівень організації підготовки, наголосивши, що захід пройшов успішно, а всі спікери продемонстрували високий фаховий рівень і представили змістовні доповіді. Підготовка сприяла підвищенню кваліфікації суддів й обміну практиками, що формуються у Верховному Суді.

Окремо Голова ВС відзначив важливість подальшої співпраці Верховного Суду з Національною школою суддів України, адже цей майданчик є одним із найдієвіших механізмів поширення судової практики та професійного розвитку суддів. Він також привітав учасників із завершенням цьогорічної підготовки, зауваживши, що судді повертаються до здійснення правосуддя з оновленими знаннями.

Відгуки щодо підготовки висловили також голови чотирьох касаційних судів Верховного Суду. Вони відзначили, що програма навчання приємно здивувала своєю комплексністю та глибиною, адже поєднала підвищення професійних знань із темами, що стосуються особистісного розвитку судді, його добробуту та стійкості.

Окремо було підкреслено високий рівень змістовного наповнення – актуальність тем, різноплановість і новизну питань, серед яких, зокрема, свобода вираження поглядів, необґрунтовані активи, міжнародні трудові стандарти, професійне вигорання та застосування нейромереж у правосудді. Значний інтерес викликали виступи суддів Європейського суду з прав людини, а також представників наукової спільноти, що дозволило подивитися на судову практику під іншим кутом.

Голови касаційних судів наголосили, що кожна з представлених тем фактично могла б стати окремою платформою для подальших дискусій, адже виступи спікерів викликали жваве обговорення та активну участь слухачів. Високу оцінку отримали також організація навчання, модерація, дотримання таймінгу та динамічний формат проведення.

Загалом підготовка була охарактеризована як потужний майданчик для професійного зростання, осмислення ролі судді та зміцнення верховенства права в Україні.

Із презентацією можна ознайомитися за покликанням (Фредерік Цолль).

Національна школа суддів України