Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша взяла участь у презентації звіту за результатами третьої фази проєкту «Моніторинг судових проваджень та аналіз судових рішень у справах про воєнні злочини (за статтею 438 КК України)».

Вона відзначила важливість матеріального, технічного та інтелектуального внеску у створення цього Моніторингу, а також звернула увагу на значні зусилля, пов’язані з безпосереднім відвідуванням судових засідань у різних містах України. Адже саме ці провадження, у контексті відновлення справедливості під час війни, є пріоритетними.

«Системний моніторинг таких судових процесів є важливим, адже дозволяє нашим співвітчизникам не втратити віру в справедливість. Громадяни України повинні  усвідомлювати, що кожен окупант буде покараний за злочини, скоєні на території України. Тягар розгляду кримінальних справ щодо злочинів, які чинять військовослужбовці — громадяни рф, лягає на вітчизняну судову систему. Дуже важливо донести до української громадськості та міжнародної спільноти, що попри постійні бомбардування українських міст і складні умови роботи судової системи, правосуддя здійснюється — і його неможливо зупинити. Саме це є головним меседжем цього Моніторингу», — наголосила Оксана Кваша.

Вона також акцентувала, що у Моніторингу відзначено відсутність централізованої бази даних про воєнні злочини. За її словами, у 2024 році за підтримки USAID було започатковано роботу зі створення українсько-англійської Бази даних судових рішень про воєнні злочини. На меті було створення зручної в користуванні, інтерактивної та сталої бази даних рішень українських судів у справах про воєнні злочини із дайджестами і коментарями, власником якої мала стати Вища рада правосуддя. У жовтні 2024 року уже відбулася презентація проєкту, завершена реалізація перших етапів, однак через припинення діяльності USAID цей процес зупинився. Водночас Оксана Кваша висловила сподівання, що робота буде відновлена, адже така база потрібна не лише Україні, а й міжнародній спільноті, оскільки, на жаль, війни у світі тривають, і українська судова практика, безумовно, буде корисною для інших країн.

Спікерка також звернула увагу на рекомендації, зазначені у Моніторингу, зокрема для органів суддівського врядування. Серед них – оптимізація суддівської мережі, подолання кадрового дефіциту суддів, запровадження їх спеціалізації. Це дозволить дотримуватися розумних строків розгляду справ і підвищити якість правосуддя.

Оксана Кваша підкреслила, що Вища рада правосуддя відповідає за формування високопрофесійного та незалежного суддівського корпусу. Виконувати цю функцію нині складно, адже Рада працює на межі повноважності: замість 21 члена у складі Ради лише 15. Через незаповнені посади у ВРП сповільнюється призначення суддів до судів, де їх катастрофічно бракує. Це особливо стосується судів у містах і районах, наближених до територій активних бойових дій, які переважно розглядають  справи про воєнні злочини. Як наслідок – колосальне навантаження суддів і брак часу на розгляд цих складних справ, написання ґрунтовних і мотивованих рішень.

На завершення Оксана Кваша висловила впевненість, що робота над Моніторингом буде продовжена, адже навіть після завершення війни  судові провадження  у справах про воєнні злочини ще довго триватимуть.

Довідково:

Звіт підготовлено ВГО «Асоціація правників України» та Інститутом прав людини АПУ в межах Проєкту «Моніторинг судових засідань за ст. 438 КК України та аналіз рішень щодо воєнних злочинів і злочинів проти основ національної безпеки», який розпочався 1 листопада 2024 року за підтримки USAID, а з березня 2025 року діяльність з моніторингу продовжено за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Звіт підготовлено за фінансової підтримки ЄС.

Вища рада правосуддя