Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 708/638/19.

У касаційних скаргах прокурор і потерпілий вказали, що суд апеляційної інстанції під час нового розгляду безпідставно скасував вирок суду першої інстанції, яким особу було визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 135 КК України, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення. Стверджували, що для кваліфікації дій особи за ст. 135 КК України не має значення, чи відвернула б надана винною особою допомога завдання шкоди життю чи здоров’ю особи.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин є повністю доведеним той факт, що особа після вчинення ДТП не надала будь-якої допомоги потерпілому, який унаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребував, не викликала карету швидкої медичної допомоги, не впевнившись у тому, чи прибула швидка допомога, чи було надано потерпілому медичну допомогу, самовільно покинула місце пригоди, при цьому, хоч і неодноразово поверталася, залишила потерпілого в небезпечному для життя стані.

Колегія суддів ККС ВС вказала, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула б надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров’ю особи. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за ст. 135 КК України. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Постанова ККС ВС від 24 жовтня 2024 року у справі № 708/638/19 (провадження 51-5267км19) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122638246.

Верховний Суд