Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська: Законопроєкт № 3711 – дієвий механізм вирішення проблеми кадрового дефіциту в судах

29 жовтня 2020, 10:45

Однією з найбільш актуальних і обговорюваних тем в юридичній спільноті на сьогодні є законопроєкт № 3711, який 22 червня 2020 року був внесений до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний, та Висновок Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) щодо нього.

Такі обговорення серед правників є індикатором наявної проблеми в судовій системі, інструментом вирішенням якої справедливо може стати саме законопроєкт № 3711. Це і не дивно, адже цей документ регламентує запуск роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вирішення нагального питання кадрового дефіциту в українських судах.

 Ні для кого не секрет, що на теперішній час судова система перебуває в нестабільному стані, що спричинено в тому числі кадровим голодом, від якого вона потерпає. Про це свідчать відповідні статистичні дані. Наразі дефіцит суддівських кадрів по всій країні становить близько 2000 осіб. Крім того, в 44 судах фактична чисельність суддів відносно штатної – менше 50%, в 33 судах вона дорівнює 50%, у двох судах не здійснюється правосуддя взагалі.

Вища рада правосуддя вживає всіх необхідних заходів для подолання цієї кризової ситуації, що склалась. Так, за три квартали 2020 року Рада внесла подання Президенту України про призначення на посади 446 суддів до місцевих судів: 443 суддів до місцевих загальних судів, двох суддів – до місцевих господарських судів, одного судді – до місцевого адміністративного суду.

За аналогічний період 2019 року внесено Президенту України подання про призначення 203 суддів: 142 до місцевих загальних судів, 14 суддів до місцевих господарських судів, 47 суддів до місцевих адміністративних судів.

На мою думку, проблеми судової системи, які тягнуть за собою негативні наслідки для громадян, зокрема, обмеження доступу до правосуддя, можуть бути вирішені шляхом певних законодавчих змін.

Слід зазначити, що вже рік, як паралізована робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України через припинення повноважень всього її складу. У зв’язку з цим, були зупинені численні процедури, які впливають на якість та швидкість роботи судової системи в цілому – призначення та переведення суддів, кваліфікаційне оцінювання суддів, конкурси в місцеві та апеляційні суди. Це відбулося після ухвалення восени 2019 року Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Як відомо, 11 березня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційними низку положень Закону України № 193-IX. Для виправлення недоліків, визначених Конституційним Судом України, та вирішення «правового вакууму», що виник внаслідок всіх цих подій, 22 червня 2020 року на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Президент України вніс як невідкладний законопроєкт № 3711.

У жовтні цього року Венеційська комісія, оцінивши президентський законопроєкт №3711 на відповідність європейським стандартам та цінностям, надала в цілому схвальний висновок щодо нього.

Так, у пункті 48 Висновку Венеційська комісія звертає особливу увагу на те, що конкурсна комісія з відбору кандидатів на 16 посад членів ВККСУ має визначити вісім кваліфікованих суддів, доброчесність яких не викликає сумнівів. Саме на цьому Вища рада правосуддя як вищий конституційний орган України в системі судоустрою наголошувала у своєму консультативному висновку щодо законопроєкту №3711. Одностайність таких думок дає високу вірогідність формування високоякісного складу ВККСУ з дотриманням європейських стандартів незалежності судової влади.

Варто зауважити, що запропоновані законопроєктом № 3711 зміни дадуть змогу Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішити інші питання суддівської кар’єри.

Необхідно підкреслити, що Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

З цього приводу, я б хотіла звернути увагу на те, що для досягнення справедливого балансу та врахування думок професійної спільноти, зокрема, суддів всіх юрисдикцій та інстанцій, Вища рада правосуддя сприятиме позитивним процесам у судовій системі через надання їй права законодавчої ініціативи або внесення зміни у Регламент Верховної Ради України в частині обов’язкового врахування позицій, висловлених у консультативних висновках Вищої ради правосуддя.

Важливо, що робота з підготовки консультативних висновків є комплексною та включає в себе не тільки вивчення всіх деталей запропонованого проєкту закону, а й врахування позиції Національної школи суддів України та Верховного Суду, дослідження міжнародної практики та аналіз пріоритетних напрямків. Варто також зауважити, що Вища рада правосуддя як колегіальний орган складається з представників різних правничих професій, які враховують всі потреби та інтереси судової гілки влади.

Виходячи з нагальної потреби у заповненні близько двох тисяч суддівських вакансій вже сьогодні, подолати кризову ситуацію кадрового голоду в судах можливо виключно за наявності нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Проєкт закону № 3711 можна вважати рушійною компромісною силою у реформуванні судової системи. Оскільки вона вже довгий час перебуває у перманентному стані та не забезпечує в повній мірі суддям оптимальної можливості для якісного відправлення правосуддя, що, зокрема є чинником недотримання процесуальних строків. Від цього страждають громадяни та юридичні особи, права та свободи яких потребують судового захисту.

Крім того, таку позицію також підтримує і незалежний експерт – наукова спільнота провідних вищих навчальних закладів України, такі як Інститут права КНУ імені Тараса Шевченка та Національний університет «Одеська юридична академія» та інші.

Висловлюю щирі сподівання, що Верховна Рада України, найближчим часом підтримає ініціативу Президента, щоб зрушити з місця численні процеси, які сприятимуть найкращому функціонуванню судової системи.

Оксана Блажівська, член Вищої ради правосуддя

Джерело: Укрінформ

Вища рада правосуддя