Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Як працюють суди під час карантину: інтерв'ю з Головою Вищої ради правосуддя

31 березня 2020, 18:18

Коронавірус та карантин прямо торкнулися багатьох сфер життя українців. І справа не тільки в обмеженнях у пересуванні, та втраті роботи або у відсутності громадського транспорту.

Частково такі проблеми відчуває й вітчизняна судова система. При цьому Вища рада правосуддя намагається стабілізувати ситуацію, контролювати роботу суддів навіть в умовах такої НП.

Що відбувається в українських судах, чи працюють вони в умовах карантину та як судді намагаються закінчити процес самоочищення – журналіст Тетяна Попова розпитала у Голови Вищої ради правосуддя Андрія Овсієнка спеціально для OBOZREVATEL.

 Як буде в умовах карантину працювати Вища рада правосуддя і взагалі судова система?

– Вища рада правосуддя – це невід’ємна частина судової системи. Ми намагаємося вжити всіх заходів для того аби судова система синхронно працювала з усіма установами і органами в системі правосуддя. Адже правосуддя повинно здійснюватися. Проте відкриті судові засідання з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину створює реальну загрозу для життя та здоров’я суддів і учасників судових засідань. Тому ВРП ухвалила звернення до парламенту щодо зміни до процесуальних кодексів для роботи судів на період пандемії в онлайн-режимі. Наразі ж доступ осіб, які не є учасниками процесу, до судів обмежено. Комунікація із судами переведена в електронний режим.

 Зараз у вас припинений прийом громадян, на скільки я бачила на вході?

– Так, особистий прийом громадян призупинений на період карантину, такі ж розпорядження діють і в судах, і в органах та установах системи правосуддя.

 Тобто зараз судові засідання не будуть відбуватися взагалі чи вони будуть відбуватися без присутності сторін?

– Конституція визначає, що діяльність судів не може бути припинена навіть в умовах військового стану або надзвичайного стану. На сьогодні надзвичайного стану у нас в країні немає. Є режим надзвичайної ситуації. Є певні обмеження викликані карантином. Такі обмеження стосуються таких побутових речей, як наприклад, користування громадським транспортом, пасажирських перевезень тощо. Це об’єктивна обставина, яка утруднює фізичну появу особи до суду. З огляду на це, суди працюють, але з певними обмеженнями, залежно від інстанції чи юрисдикції суду. Тобто є справи, які потребують невідкладного розгляду та особистої явки учасника процесу. Наприклад, у кримінальному процесі це рішення щодо обрання запобіжного заходу, у тому числі взяття під варту, питання забезпечення позову, які підлягають розгляду в короткі строки.

Питання участі у процесі сторонами або учасника провадження вирішується конкретно у кожному випадку судом відповідно до норм процесуального закону.

Слід не забувати, що процесуальний закон дає можливість як відкласти розгляд справи, якщо є поважна причина, так і зупинити провадження, якщо, наприклад, сторона має тривале захворювання. Є можливість участі сторони у судових засіданнях в режимі відеоконференції, розгляду справи у письмовому провадженні, без участі сторони. ВРП зі свого боку рекомендувала судам ввести чергування суддів, відправити більшість працівників на дистанційний режим роботи.

– Тобто, якщо в людини призначений розгляд справи на умовно кажучи 30 березня чи 1 квітня – вона скоріше за все не буде перенесена?

– Якщо особа забажає з’явитися, матиме таку можливість, то суд розгляне цю справу, безумовно. Але ж слід розуміти, що не одна сторона бере участь у справі. Якщо, наприклад, інша сторона не зможе з’явитися з об’єктивних причин і клопотатиме про відкладення, то у суду можуть бути всі підстави для того аби розгляд справи відкласти.

 І перші інстанції і другі інстанції і касація, правильно я розумію?

– Кожна інстанція має свої певні особливості, які дозволяють їй здійснювати апеляційний розгляд справ у порядку так званого письмового провадження без виклику сторін. Є інші процесуальні механізми. При цьому слід розуміти, що ефективна робота суду навіть в таких умовах може бути лише внаслідок відсутності зловживань процесуальними правами з боку сторін і дотримання неухильних процесуальних норм суддями та судами.

Тобто, якщо усі учасники судового провадження добросовісно використовуватимуть надані їм процесуальні інструменти, не зловживатимуть своїми процесуальним правами, не використовуватимуть їх на штучне затягування розгляду справи, не провокуватимуть безпідставний розгляд справи за участю всіх без виключення сторін, то в такому випадку суд зможе об’єктивно забезпечити судовий розгляд з дотриманням прав і свобод усіх учасників проваджень.

Тепер питання про роботу Вищої ради правосуддя. Якщо ви бачите, що якийсь суддя приймає дивні рішення, які потім легко розбиваються в апеляції чи є процесуальні порушення при прийнятті цих рішень. Що може зробити тут Вища рада правосуддя? Що відбулося з цією суддею Баришівського суду, якщо можна, конкретно.

– За результатом розгляду цього питання ВРП до цієї судді застосовано дисциплінарне стягнення про звільнення із займаної посади. Якщо суддею допущено грубі порушення, які складають істотний дисциплінарний проступок, то це може бути підставою для звільнення судді з посади.

– Чи достатньо зараз працівників у сфері правосуддя в Україні? Мало суддів, багато справ, тому вони затягуються?

– У судовій системі на сьогодні надзвичайно великий дефіцит суддівських кадрів. Майже 2 000 вакансій не заповнені. Це 30% від загальної кількості суддів. Унаслідок цього 9 судів не здійснюють правосуддя взагалі, оскільки не мають у штаті суду жодного судді з повноваженнями. У 23% судів дефіцит суддів складає 50 і більше відсотків. Влітку 2019 року таких судів було взагалі 16. Унаслідок того, що Вища рада правосуддя внесла в подання Президентові України про призначення понад 150 суддів в кінці року, кількість судів без суддів скоротилася до 9. Але дефіцит кадрів критичний. Це обумовлює надмірне навантаження, збільшує тривалість розгляду справи, знижує якість їх розгляду тощо.

 Є ж такі приклади, коли тут у нас суди приймають одні рішення, а потім справа потрапляє в ЄСПЛ, наприклад, і там абсолютно інші рішення ЄСПЛ приймає, призначає навіть компенсацію.

- Європейський суд справ людини не скасовує або оцінює судові рішення. Він оцінює порушення державою прав і свобод визначених Європейською конвенцією прав людини. Це порушення допущене державою. Держава – це не лише суд, це і інші державні органи . Але безумовно винесені рішення Європейським судом можуть бути підставою для перегляду судових рішень ухвалених національними судами. Це є процесуальна підстава для перегляду таких судових рішень.

 І виплата компенсацій?

– Матеріальна компенсація – це захід індивідуального характеру, а є й питання вживання заходів загального характеру – зміни, які повинна впровадити держава на рівні законодавства. Це набір інструментів, якими користується Європейський суд при розгляді справ.

 Є судді, які були звільнені за такі порушення?

– Безумовно. Це може бути підставою, наприклад, для звільнення судді.

 А хто був звільнений?

– Наприклад, суддя Р.Кірєєв, який розглядав справу Ю.Тимошенко. Як зазначив Європейський суд, не було установлених законом підстав для взяття підсудної під варту, а тому позбавлення заявника свободи було свавільним і незаконним.

 Ми часто чуємо, в нас є "Центр Протидії Корупції ", який постійно критикує судову гілку влади відносно корупції в судах. Що ви робите, щоб з цим боротися?

– Боротьба з корупцією в тому числі у судах – це мабуть компетенція спеціально визначених органів.

– Я розумію, що затримують вони. Ваша система сама якось пробує позбавлятись таких кричущих випадків?

– Інструменти, якими наділена Вища рада правосуддя для запобігання і припинення порушень у діяльності суддів і судів визначені законом. Наприклад, через процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, яка ініціюється будь-яким суб’єктом, який має право звернутися із дисциплінарною скаргою, тому числі правоохоронними органами. До повноважень Вищої ради правосуддя належать надання згоди на затримання судді, дотримання його під арештом, надання згоди на тимчасове відсторонення судді і здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, зокрема й за корупційні злочини.

 Чи переймаєте ви досвід якихось країн у вашій роботі? До речі є ж Вища рада правосуддя в інших країнах?

– Аналогічні органи існують в більшості країн. Крім того, у Європейському Союзі діє Європейська мережа рад юстиції, з якою Україна співпрацює, але поки не може бути членом, бо Україна не є членом Європейського Союзу. Проте Україна входить до складу Консультативної ради європейськи х суддів Ради Європи, Комісії з ефективності правосуддя Ради Європи. Їх висновки є нормами м’якого права для нас та підґрунтям для розуміння загальноприйнятих у Раді Європи стандартів у сфері правосуддя. Ми співпрацюємо із судовим радами різних країн, беремо участь у навчальних візитах з обміну досвідом і застосовуємо найкращі міжнародні стандарти, поступово імплементуючи їх у свою діяльність, регламент і нормативні акти. Безумовно міжнародний досвід є корисним і актуальним і ми намагаємося ним не нехтувати, а навпаки долучатися до кращих традицій і тенденцій.

 Є така звична ситуація з судами, коли людину проти якої заводять справу, наприклад, інша сторона, чоловік, дружина, бізнес-партнер чи хтось інший – просто не викликають в суд, відправляючи повістки не по тим адресам, де людина реально мешкає. Це досить часта історія, коли, скоріше за все, рішення профінансовано іншою стороною, потім воно зазвичай розбивається в апеляції чи касації. Це є порушення і що можна з цим робити?

– Не кожне процесуальне порушення може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Такі порушення повинно бути умисними або скоєними внаслідок недбалості. Ви ж не будете заперечувати ту обставину, що існують помилки у роботі будь-кого, в тому числі ці помилки можуть траплятися і в роботі суду. Мабуть такі випадки, про які ви говорите, мають місце. І вже від того, наскільки суд діяв добросовісно, можна визначити, чи це є процесуальне порушення, яке призвело до ухвалення неправильного або неправосудного рішення або незаконного рішення. У залежності від цього дисциплінарні палати вирішують питання, чи допустив суддя дисциплінарний проступок. Але, дійсно, такі ситуації в дисциплінарній практиці можуть мати кваліфікацію як порушення норм процесуального права, яке унеможливило реалізацію своїх прав учасником процесу. Та у кожній конкретній ситуації слід розібратися і від того вже робити висновки. Одна справа, коли виписали судову повістку не на ту адресу, коли не збігається цифра, буква в назві вулиці, і коли, наприклад, повістки взагалі нікому не направлялися. Такі випадки були у нашій практиці, що послугували підставою до притягнення до відповідальності судді. Адже виникає запитання до судді – чому він попри те, що в матеріалах справи немає жодного повідомлення про виклик, не відклав розгляд справи, не вжив заходів, а розглянув таку справу, незалежно від того, що недотримана вимога закону щодо повідомлення.

Кожен процесуальний закон містить вимогу, яка зобов’язує суд повідомляти учасника справи, в залежності від того, явка його є обов’язковою або факультативною. Тому таке порушення дійсно може тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді.

 Яка взагалі статистика за минулий рік по скаргам і якщо є якісь поради що треба зробити заявникам під час складання скарги? Якщо можна коротко.

– За три роки, відколи діє Вища рада правосуддя, до нас надійшло понад 45 000 дисциплінарних скарг на дії суддів. З них дві третини дисциплінарних скарг було розглянуто. За результатом розгляду минулого року 15 615 скарг, наприклад, 123 судді втратили посади за скоєння істотного дисциплінарного проступку.

Проте мушу констатувати, що понад 85% скарг по суті зводяться до незгоди з судовим рішенням. У таких випадках ми залишаємо скарги без розгляду. Вища рада правосуддя не є судом і не в праві оцінювати законність і обґрунтованість судового рішення, як це робить суд вищої інстанції. Тому моя порада може полягати в тому, що особа, яка звертається зі скаргою повинна уважно читати закон. Скарга не повинна бути інструментом тиску на суд. Слід обережно користуватися таким інструментом, якщо розгляд справи ще не завершено.

Ми оцінюємо порушення, допущені в діях судді у зв’язку з розглядом справи. А як суддя застосував закон і як він його розтлумачив, якщо розтлумачив добросовісно, – це питання оцінки суддів вищих інстанцій.

– Коли останній раз ви розглядали скарги, бо я чула, що якийсь час досить довгий вони не розглядаються?

– Засідання ВРП та ї органів відбуваються щоденно. Три дисциплінарних палати, засідають у різні дні, розглядаючи дисциплінарні справи чи скарги. Два дні на тиждень відбуваються засідання Вищої ради правосуддя, до повноважень якої у питаннях дисциплінарного провадження належать перегляд рішень дисциплінарних палат.

– Дуже багато говорять про судову реформу, коли вона буде закінчена і на якому вона зараз етапі?

– Судова реформа триває. Вона не припинялася, мабуть, ніколи за останні 30 років. Але якщо казати юридичною мовою, то значні зміни мали місце у 2005, 2010, 2016 та 2019 роках.

 А в чому вона зараз полягає?

– Останній закон, який набрав чинності 7 листопада, визначив певні особливості організації і утворення і роботи Вищої кваліфікаційної комісії України. Повноваження складу ВККСУ було припинено і визначено новий принцип створення такого органу. Проте частину останніх змін було визнано неконституційними, зокрема зменшення складу ВККСУ, утворення при ВРП Комісії з питань доброчесності і етики, зменшення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 тощо.

 А яких змін власне потребує сама судова система сьогодні?

– Сьогодні найголовніше – прийняти законодавство для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Це дасть змогу вирішити проблему дефіциту суддів, завершити кваліфікаційне оцінювання. Для багатьох суддів процес зупинився на останньому етапі – це проведення співбесід. Ці кроки значно покращать доступ до правосуддя громадян, полегшать навантаження на суддів, пришвидшать розгляд справ.

Потрібен і перегляд процесуальних кодексів для спрощення процедури розгляду справ. Суди розглядають майже 4 мільйони проваджень на рік. Скоротити строк їх розгляду можна за рахунок оптимізації певних процесуальних норм.

Наразі Вища рада правосуддя знаходиться в постійній комунікації і з Верховною Радою, зокрема, щодо законодавчих змін, які дозволили б створити Вищу кваліфікаційну комісію і запустити її для того аби судова система розвивалася, наповнювалась суддівськими кадрами.

Джерело