Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Практика ЄСПЛ: Коли поліція «губить» понятих, це призводить до порушення державою ст. 6 Конвенції

22 лютого 2019, 11:16

Затримання хабарника на гарячому, фіксація технічними засобами, люмінесцентна речовина на руках і одязі, гроші в сусідньому кабінеті і навіть зізнання підозрюваного!  Начебто всі необхідні докази для розкриття злочину зібрані? Але от традиція запрошувати не зовсім «чистих» понятих…

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Гарбуз проти України» (№ 72681/10), передає інформаційний ресурс «ECHR: Ukrainian Aspect».

У 2002 році бізнесмен звернувся до правоохоронців вказавши, що директор міського управління житлового господарства Микола Гарбуз вимагав гроші в обмін на дозвіл на використання деяких приміщень, якими керувало управління.

Міліція у присутності двох понятих надала бізнесмену банкноти, позначені люмінесцентною речовиною, для передачі Гарбузу. Після передачі грошей правоохоронці разом з понятими увійшли до кабінету чиновника. За їх присутності було виявлено люмінесцентну речовину на його руці і кишені, а позначені банкноти були знайдені в кімнаті поруч з його кабінетом. Того ж дня чиновник зізнався, що отримав гроші від бізнесмена.

Але згодом М.Гарбуз все ж відмовився від зізнання, стверджуючи, що воно було отримане під «фізичним і психологічним тиском». Тим не менш, його обвинуватили у шахрайстві.

Під час судового розгляду М.Гарбуз заперечував свою провину і стверджував, що саме правоохоронці принесли банкноти в управління, а також вони забруднили його руку і кишеню люмінесцентною речовиною, аби підтасувати факти.

Понятих неодноразово викликали для надання свідчень під час судового розгляду, але вони так і не з’явилися, оскільки їх не вдалося знайти за домашніми адресами. Після відкладення і перенесення слухань принаймні 33 рази, суд першої інстанції вирішив зачитати свідчення понятих, які так і не з’явилися.

У 2009 році суд визнав М.Гарбуза винним у шахрайстві, але відмовився від виконання вироку, оскільки він був погашений давністю.

Гарбуз подав апеляційну скаргу, стверджуючи, зокрема, що бізнесмен, поняті і ще один свідок не були допитані під час судового розгляду. Апеляція була відхилена.

Тоді, посилаючись, зокрема, на статтю 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) Конвенції, Гарбуз поскаржився до ЄСПЛ, зокрема, на тривалість кримінального провадження проти нього.

Суд у Страсбурзі погодився із доводами заявника та присудив йому справедливу сатисфакцію у розмірі 1,2 тис євро моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Гарбуз проти України» (№ 72681/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело