Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Суддя-спікер Святошинського райсуду Києва Оксана Коваль: Поки що є приблизне уявлення, як буде працювати ЄСІТС та електронний суд

16 січня 2019, 11:47
Видання: «Судово-юридична газета»
Номер видання: 16.01.2019
Автор: Вячеслав Хрипун
 
 
Як в умовах змін до КПК та запровадження ЄСІТС працюють столичні суди.

Новий 2019 рік приніс суддям багато нового: з 1 січня обов’язковою стала звуко- та відеофіксація судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду слідчими суддями клопотань. Також в тестовому режимі почала працювати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС). З 15 березня ця система разом зі складовою, відомою під назвою «електронний суд», запрацює вже повноцінно. Усі справи, які є в провадженні суддів, повинні бути переведені в електронний вигляд. Як ці нововведення реалізуються в Святошинському районному суді м. Києва,«Судово-юридичній газеті» розповіла суддя-спікер та одночасно слідча суддя Святошинського райсуду Оксана Коваль.

«На мій погляд, перед тим, як запроваджувати обов’язкову звуко- та відеофіксацію судових засідань та ЄСІТС, Державна судова адміністрація повинна була завчасно врахувати наявні можливості судів щодо цих нововведень. Практика показує, що суди, принаймні у столиці, стикаються з величезною кількістю проблем під час практичного втілення новел законодавства.

Святошинський районний суд м. Києва працює в двох будівлях. В будівлі по вул. Я. Коласа, 27-А лише три зали судових засідань з восьми обладнано комплексами звуко- та відеофіксації «Акорд». А ось у будівлі по вул. Жилянській, 142 комплексами «Акорд» взагалі не обладнано жодного залу. Це фактично унеможливлює розгляд масиву кримінальних справ та клопотань органів досудового розслідування саме за допомогою комплексів «Акорд».

Втім, ніяких зволікань з розглядом чи то кримінальних справ, чи то клопотань органів досудового слідства в суді не буває. Усі клопотання слідчі судді Святошинського районного суду м. Києва розглядають вчасно. Ми виходимо з того, що відсутність достатньої кількості комплексів звуко- та відеофіксації судових засідань «Акорд» не може бути підставою для відмови у розгляді таких клопотань або їх поверненні. Не можна відпустити затриманого з суду тільки тому, що в суді не встановлений «Акорд» чи недостатня кількість таких комплексів.

Поки що судді, як і раніше, фіксують розгляд невідкладних клопотань за допомогою системи звукозапису «Камертон» та одночасно складають акти про те, з яких причин не відбулась повна звуко- та відеофіксація. Тобто в актах ми зазначаємо, що здійснення відеофіксації наразі неможливе через відсутність належним чином обладнаних залів судових засідань.

Є декілька думок щодо того, що потрібно фіксувати в судових засіданнях відповідно до змін в КПК. Хтось вважає, що з огляду на диспозицію ч. 5 ст. 27 КПК треба фіксувати як розгляд кримінальних справ, так і клопотань органів досудового слідства. Хтось розуміє так, що треба фіксувати тільки клопотання органів досудового слідства. На жаль, внесені до КПК зміни дозволяють подвійне тлумачення норм. Судді Святошинського районного суду м. Києва поки що виходять з того, що звуко- та відеофіксації підлягають як судовий розгляд кримінальних проваджень, так і розгляд клопотань органів досудового розслідування. У цілому хотілося б мати чітке розуміння, що саме потрібно фіксувати.

Проблема ще і в тому, що працівники апарату суду не були своєчасно навчені користуватися комплексами «Акорд» та відповідним програмним забезпеченням. Для суддів, до речі, теж було б непогано провести такі ж навчання, бо за кінцевий результат все ж таки відповідає суддя. Не буде якісного запису — питання будуть саме до судді. До того ж суддям відомо про відповідну практику скасувань апеляційною інстанцією рішень районних судів саме з причини неможливості відтворення аудіозапису. Не виключно, що така ж практика буде існувати і стосовно звуко- та відеофіксації.

У штаті Святошинського районного суду м. Києва  34 судді, але фактично працюють лише 18 суддів. Коли штат суду заповниться, то наявних в усіх будівлях суду 16 залів судових засідань не вистачить на всіх суддів. Наприклад, мені і зараз час від часу доводиться слухати справи у власному кабінеті, при тому що він не обладнаний системою «Акорд». Тобто, вірогідно, доведеться також обладнати «Акордом» і кабінети, щоб усі судді могли працювати навіть без залів.

В тиждень в суд надходять близько 280 клопотань органів досудового слідства. Тому складати графік користування залами не має сенсу, бо все одно доведеться знімати справи з розгляду для розгляду невідкладних клопотань слідчими суддями.

Щодо впровадження ЄСІТС, то чомусь все відбувається в останній момент. На дві будівлі Святошинського районного суду є лише один сканер. Залишок лише цивільних справ на початок 2019 року складає 4 тис. справ. А ще є чимала кількість кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення. Коли та як все це відсканувати — загадка. Додаткових людських ресурсів для сканування справ в суді також немає.

Є питання власне і практичної роботи з відсканованими справами. Наприклад, в стадії дослідження доказів. Питання є до перевірки оригіналів договорів, довіреностей тощо. Зрозуміло, що тут можуть бути певні зловживання з боку сторін.

Ще досі не встановлено в залах судових засідань додаткового обладнання — тих же комп’ютерів, за допомогою яких судді повинні працювати зі справами. Також питання, як будуть працювати з електронними матеріалами сторони. Чи є відповідне обладнання у адвокатів, прокурорів, звичайних громадян? До цього слід додати, що як судді, так і працівники апарату лише у загальних рисах розуміють, як працює ЄСІТС та складові електронного суду. Не думаю, що перебільшенням буде сказати, що станом на середину січня 2019 р. Святошинський районний суд м. Києва не готовий в повній мірі, ані до процедури звуко- та відеофіксації згідно змін в КПК, ані до ЄСІТС.

Судді не проти ЄСІТС, але умови повинні відповідати можливостям. Треба заздалегідь розуміти, чи зможе суд виконати те чи інше завдання власними силами, чи є в нього достатньо техніки та персоналу. Якщо взяти мій кабінет, то в ньому лише комп’ютер та принтер були мені надані державою. Все інше — меблі, стаціонарний телефон — довелось купляти за власні гроші, бо працювати треба було терміново. Зараз нашому суду не вистачає сил на поточну діяльність, не кажучи про такі процеси, як сканування справ.

Взагалі, як суддя, я вважаю, що головне моє завдання — це здійснення правосуддя. Не від мене залежить облаштування залів у суді. Все, що міг, суд зробив, довівши власні потреби до ТУ ДСА. На XVI з’їзді суддів у грудні керівники ДСА запевняли, що все майже готово, однак ми бачимо, що це не зовсім так.