Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Практика ЄСПЛ: Викрадення чи національне самоусвідомлення: ЄСПЛ вирішував, що дитині краще

22 жовтня 2018, 10:43

Через небезпеку викрадення дитини ромами, національні суди вирішили позбавити біологічних батьків права на контакт. Європейський суд з прав людини, куди звернулась мати, вчергове розв’язував питання, що ж є найкращими інтересами дитини.

Прес-реліз рішення у справі «Янсен проти Норвегії» (№ 2822/16) оприлюднено на сайті ЄСПЛ, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Пані Янсен, яку вигнав її батько, норвезький циган, з дитиною А. мусила іти зі свого помешкання до центру соціальної допомоги сім’ям, де оселилась на кілька місяців. Через якийсь час служба захисту дітей видала наказ про розміщення А. в сімейному притулку з таємною адресою. Через ризик викрадення дитини Янсен отримала одну годину наглядового контакту на тиждень. Після встановлення повної опіки над А. біологічним матері та батькові було зменшено кількість контактів до однієї години чотири рази на рік. При цьому жоден з батьків не мав права знати місцезнаходження А.

Оскарження в апеляції рішення ще погіршило положення: суд вирішив, що в інтересах дитини було те, щоб вони не мали взагалі прав на контакт. Хоча верховний суд повернув справу на новий розгляд, у підсумку Янсен було відмовлено. Головною причиною обмежень контактів судами була небезпека викрадення А. сім’єю Янсен, а також можливість виявлення таємної адреси прийомної сім’ї. Також суди взяли до уваги навички виховання дітей та її нездатність витримати її агресивного батька.

Янсен звернулася до Страсбургу, де посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, поскаржилася на відмову судів надавати їй законні права на контакт з А.

У ЄСПЛ наголосили, що в усіх справах, що стосуються дітей, інтереси дітей мають першорядне значення. Згідно з практикою ЄСПЛ, засоби, які повністю позбавляють людини можливості підтримувати сімейні зв’язки з дитиною, можуть застосовуватися тільки у виняткових обставинах і можуть бути обгрунтовані лише тоді, коли вони мотивовані першорядним вимогами, пов’язаними із забезпеченням найкращих інтересів дитини.

Беручи до уваги обставини даної справи, Суд дійшов висновку, що був істотний ризик того, що А. могла повністю втратити зв’язок зі своєю матір’ю. Згідно з позицією ЄСПЛ, необхідно оцінювати довгостроковий ефект від остаточного розлучення дитини з його біологічною матір’ю, тим більше, що віддалення А. від її матері могло також спричинити за собою повну втрату А. її циганського самоусвідомлення. Суд порахував, що норвезькі суди не достатньою мірою оцінили потенційні довгострокові негативні наслідки такого поділу і обов’язок держави полягав у вжитті всіх заходів для об’єднання сім’ї.

Згідно з рішенням ЄСПЛ, який констатував порушення Конвенції, Норвегія має виплатити заявниці 25 тис. євро моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Янсен проти Норвегії» (№ 2822/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело