Про це зазначив Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик у виступі на заході, присвяченому презентації Висновку № 27 (2024) Консультативної ради європейських суддів «Про дисциплінарну відповідальність суддів» та Рекомендацій щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ).

Григорій Усик зауважив, що обидва документи стосуються важливих питань, які взаємопов’язані між собою і безпосередньо стосуються повноважень Вищої ради правосуддя.

«Висновки європейських інституцій мають позитивний вплив на процеси реформування судової влади в Україні, наближення її до європейських стандартів, а з часом стають невід’ємною частиною функціонування національної судової системи», – сказав очільник Вищої ради правосуддя.

Основними принципами застосування дисциплінарної відповідальності щодо суддів є такі: дисциплінарна відповідальність суддів необхідна для забезпечення довіри до судової влади; не повинна підривати незалежність судової влади; правомірна реалізація суддею процесуальних дій і ухвалення ним рішення не повинні бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; має бути дотримано застосування пропорційності при накладенні дисциплінарних стягнень.

Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що більшість рекомендацій Висновку КРЄС про дисциплінарну відповідальність суддів вже відображені в нашому національному законодавстві, їх успішно впроваджують Вища рада правосуддя та її Дисциплінарні палати і дисциплінарними інспекторами. Зокрема, розмежовані органи, відповідальні за порушення дисциплінарних справ, їх розслідування та вирішення. Служба дисциплінарних інспекторів здійснює попередню перевірку скарг, рішення ухвалюють дисциплінарний орган і Вища рада правосуддя у пленарному складі. Суддя, щодо якого порушено дисциплінарне провадження, має право на оскарження рішення дисциплінарного органу в незалежному суді або органі, створеному відповідно до законодавства згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Висновку КРЄС № 27 (2024) вказано, що обсяг дисциплінарної відповідальності має бути чітко визначений, щоб відповідати принципу верховенства права. Закон повинен чітко і, наскільки це можливо, конкретно визначати підстави, за яких може бути порушено дисциплінарне провадження проти суддів. Нечіткі положення (такі як «порушення присяги» або «неетична поведінка») піддаються надмірно широкому тлумаченню та зловживанням, що може бути небезпечним для незалежності суддів.

Вкрай важливо більш чітко сформулювати визначення дисциплінарних правопорушень, які стосуються поведінки суддів, наголошено в рекомендаціях Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) в межах 4-го раунду оцінювання, присвяченого діяльності антикорупційних органів та запобіганню корупції щодо народних депутатів, суддів та прокурорів. Також GRECO зауважила, що необхідно замінити фразу «норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду», на більш чітке і конкретне формулювання відповідного правопорушення.

Отже, як зазначив Григорій Усик, давно назріла потреба у внесенні відповідних законодавчих змін. У межах розроблення проєкту Дорожньої карти за сферою «Верховенство права» в межах переговорного процесу розділу 23 «Судова влада та основоположні права» одним із завдань, зокрема для Вищої ради правосуддя, визначено удосконалення підстав і порядку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності відповідно до європейських стандартів, такі як корегування пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо чіткого визначення підстав, через які може бути порушено дисциплінарне провадження щодо суддів. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики завершує цю роботу.

Як зазначив Григорій Усик, з метою забезпечення сталості дисциплінарної практики, прозорості, прогнозованості рішень у дисциплінарних провадженнях ВРП здійснила узагальнення, що знайшло позитивний відгук з боку GRECO. У доповненні до другого Звіту-оцінки відповідності щодо України в межах 4-го раунду оцінювання, зокрема, було змінено статус рекомендацій з «не виконано» на «виконано частково».

Голова ВРП також наголосив, що питання забезпечення незалежності судочинства актуальне не лише для нашої національної судової системи, а й для судових систем всіх розвинутих демократичних держав.

Судовій владі складно вирішувати ці питання самостійно. Потрібно залучати до обговорення всі гілки влади – законодавчу і виконавчу, представників прокуратури й адвокатури, насамперед залучати до дискусій представників громадських організацій, які впливають на громадську думку. Суспільство як ніхто має бути зацікавлене в незалежності судової влади, адже гарантія незалежності судової влади є запорукою справедливого і безстороннього вирішення судових спорів, зазначив Григорій Усик.  

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов зазначив, що належні дисциплінарні процедури щодо суддів є гарантом балансу між незалежністю судової гілки влади з одного боку, і підзвітністю – з іншого.

Він поінформував, що в правовому Комітеті разом із представниками Вищої ради правосуддя, а також із залученням в якості консультантів експертів Ради Європи напрацьовано законопроєкт про більш чітке визначення підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів і відповідності наслідків такого притягнення, а також убезпечення суддів від тиску через безпідставні і необґрунтовані скарги. Законопроєкт наразі подано на реєстрацію.

* * *

Захід, який організовано 14 березня 2025 року Верховним Судом спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини  (ОБСЄ / БДІПЛ), Програмою підтримки України ОБСЄ в межах проєктів «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» та «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя (Друга фаза)», мав на меті покращити обізнаність представників судової, законодавчої та виконавчої влади, науковців, громадськості щодо розвитку стандартів Ради Європи у сфері правосуддя.

Від Вищої ради правосуддя у заході взяли участь члени Дмитро Лук’янов, Тетяна Бондаренко, Олег Кандзюба, Оксана Кваша, Олена Ковбій, Алла Котелевець, Роман Маселко, Олексій Мельник, начальник відділу міжнародного співробітництва та взаємодії з органами державної влади секретаріату ВРП Владислав Гуртенко, керівник служби дисциплінарних інспекторів ВРП Тарас Кузик, його заступник Вікторія Недибалюк.

У заході також взяли участь судді Верховного Суду, апеляційних і місцевих судів, Конституційного Суду України, представники Ради суддів України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Міністерства юстиції України, науковці та представники громадських організацій і медіа, експерти Ради Європи, Консультативної ради європейських суддів, Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Висновок № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» – https://oqg-primary-prod-content.s3.us-east-1.amazonaws.com/uploads/pdf/1741782039986_67d17c0e27455.pdf;

Рекомендації ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) – https://oqg-primary-prod-content.s3.us-east-1.amazonaws.com/uploads/pdf/1741781355300_67d1794d5c404.pdf.

Вища рада правосуддя