9 січня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення Шепітка Івана Григоровича з посади судді Суворовського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19.

Доповідач – член Вищої ради правосуддя Ігор Артеменко поінформував, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя 13 вересня 2019 року ухвалено рішення № 2437/1дп/15-19 про притягнення судді Суворовського районного суду міста Одеси Шепітка І.Г. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.

За результатами розгляду скарги представника судді Суворовського районного суду міста Одеси Шепітка І.Г. – адвоката Шепітка Г.І. Вища рада правосуддя ухвалила рішення від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, яким залишила без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19.

Нагадаємо, що дисциплінарна справа стосовно судді Суворовського районного суду міста Одеси Шепітка І.Г. була відкрита за дисциплінарними скаргами голови Суворовського районного суду міста Одеси Бузовського Віталія Володимировича та адвоката Архіпова Олександра Юрійовича в інтересах Щотки Станіслава Олексійовича. Скаржники зазначали, що суддя Шепітко І.Г. на порушення правил юрисдикції без достатніх обґрунтувань розглянув клопотання про забезпечення позовних вимог у справі № 523/7980/19 та ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2019 року вирішив питання про забезпечення позовних вимог ОСОБА_2, заборонивши Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням у цій справі законної сили. Вказували, що суддя порушив права людини і основоположні свободи та допустив поведінку, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя і свідчить про порушення ним норм суддівської етики.

Перевіркою встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_2 об’єднано вимоги, що підлягали розгляду за різними видами судочинства, а саме: в порядку цивільного судочинства – про спростування недостовірної інформації та в порядку адміністративного судочинства – оскарження дій суб’єктів владних повноважень (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя Шепітко І.Г. не з’ясував, чи підлягає вказана справа розгляду за правилами цивільної юрисдикції, чим порушив імперативні приписи статті 20 ЦПК України щодо заборони об’єднувати в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, не мотивував ухвалу з посиланням на наявні в матеріалах справи докази і закон, яким він керувався, постановляючи ухвалу про прийняття позову до розгляду за правилами цивільного судочинства всупереч наданим постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року роз’ясненням щодо розмежування компетенції судових юрисдикцій, зокрема цивільної та адміністративної.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя Шепітко І.Г. не взяв до уваги роз’яснень Пленуму Верховного Суду України (постанова від 22 грудня 2006 року № 9), не вчинив жодної дії з метою дослідження доказів та не витребував їх у позивача, а також не взяв до уваги інтересів та прав відповідачів (ВККСУ та членів Комісії) у частині заборони їм вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням законної сили і не обґрунтував відхилення від практики, яка є на сьогодні.

З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що, вирішуючи питання про забезпечення позову за заявою ОСОБА_2, суддя Шепітко І.Г. порушив вимоги статей 149–153, 260 ЦПК України, внаслідок чого допустив забезпечення позову у спосіб, не передбачений законом, чим де-факто заборонив відповідачам виконувати повноваження щодо кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням законної сили, внаслідок чого було заблоковано роботу не тільки більше половини складу ВККСУ, а й діяльність Комісії як колегіального органу, який відповідно до статей 94, 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є повноважним, якщо у ньому бере участь більшість від складу Комісії або палати відповідно, і, як наслідок, вчинив дії, які підривають авторитет правосуддя.

На вказані порушення звернув увагу Одеський апеляційний суд під час розгляду апеляційних скарг на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2019 року, зазначивши у мотивувальній частині прийнятої ним 16 липня 2019 року постанови, що, вирішивши питання про забезпечення позову у цивільній справі шляхом заборони ВККСУ, у складі якої перебувають відповідачі, вчиняти дії з проведення кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням законної сили, які не належать до цивільної юрисдикції, суд першої інстанції порушив не лише вимоги національного закону, а й міжнародного – реальні гарантії виконання обов’язків за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі про дотримання національним судом певних норм у межах юрисдикційних повноважень у питаннях про забезпечення позову.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата обґрунтовано звернула увагу на наслідки постановлення суддею Суворовського районного суду міста Одеси Шепітком І.Г. ухвали від 27 травня 2019 року щодо заборони ВККСУ та членам Комісії вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням законної сили у справі № 523/7980/19 із грубими порушеннями цивільного процесуального законодавства України.

Так, зокрема, Комісія 30 травня 2019 року повідомила про зняття з розгляду питання про проведення співбесід за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначених на 31 травня та 4, 5, 6 та 10 червня 2019 року. Таким чином, постановлення суддею Шепітком І.Г. ухвали про заборону ВККСУ та членам Комісії вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням законної сили фактично позбавило Комісію можливості здійснювати свої повноваження, визначені Законом.

Перша Дисциплінарна палата, не втручаючись у суть постановлених суддею Шепітком І.Г. ухвал від 27 травня 2019 року про відкриття провадження у справі та про забезпечення позову, дійшла висновку про невиконання суддею обов’язків, покладених на нього Конституцією України та процесуальним законом, що мало негативні наслідки як для державного органу суддівського врядування, так і для суддів, яким було призначено проведення співбесід у межах кваліфікаційного оцінювання.

Вища рада правосуддя вирішила звільнити Шепітка Івана Григоровича з посади судді Суворовського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Прес-центр судової влади України