Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

«Питання суддівської освіти є основою для належного правосуддя, – Голова ВРП А.Овсієнко

09 грудня 2019, 13:46

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко привітав з початком роботи Міжнародну регіональну конференцію «Захист прав людини через суддівську освіту: кращі практики та удосконалення стандартів», що проходить у місті Києві 9 та 10 грудня 2019 року за ініціативи Національної школи суддів України та підтримки Ради Європи.

Метою конференції є обмін досвідом та кращими практиками підготовки суддів та кандидатів на посаду судді у навчальних закладах суддівської освіти різних країн, включаючи як організаційні, так і змістовні компоненти. Під час конференції передбачається широка професійна дискусія стосовно шляхів і методів покращення системи суддівської освіти з урахуванням напрацювань різних країн. Підсумком конференції буде прийняття Київських рекомендацій з вдосконалення суддівської освіти щодо захисту прав людини через практику Європейського суду з прав людини.

З вітальними промовами до присутніх звернулися ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко та спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи по Україні Режі Брійя.

Спеціальний гість конференції – суддя-директор Національного суддівського інституту Канади, співзасновник Міжнародної організації суддівської освіти (IOJT) Адель Кент.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зазначив, що суддівська освіта відіграє значну, а в чомусь і унікальну роль у забезпеченні неупередженого в справедливого правосуддя, заснованого на цінностях захисту прав людини і основоположних свобод, що є особливо актуальним для України, яка перебуває у процесі трансформації усіх сфер суспільної діяльності. Роль правосуддя як і суддівської освіти є неперсічною.

Як вказав Микола Оніщук, захід є нагодою для розробки та ухвалення  відповідних рекомендацій, які могли б використовуватись національними школами Ради Європи в своїй поточній діяльності коли йдеться про стандарти суддівської освіти, практику в контексті реалізації Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська в умовах впливу глобальних змін на суддівську практикую. В центрі уваги залишається зміст і форма судового рішення. Суддя мусить у сучасних умовах весь час поліпшувати свої знання та удосконалювати свій досвід.

За допомогою Національної школи суддів України суддям в Україні значно швидше вдається підвищувати свою кваліфікацію умовах роботи з великим навантаженням.

Валентина Данішевська зазначила, що сьогодні рішення суддів з одного боку мають бути консервативними коли мова йде про беззаперечну необхідність захисту прав людей, з іншого боку відповідати тим реформам, які Україна здійснює у своєму прагненні до асоціації з Європейським Союзом. Ці реформи мають своєчасно усвідомлені суддями для того, щоб практика співпадала зі змістом реформ і ніякою мірою не перешкоджала їх здійсненню. Необхідно у цьому прагненні бути єдині з усіма суддями, адже єдність судової практики – це основне завдання Верховного Суду. Практика Верховного Суду та ЄСПЛ має бути усвідомлена суддями через постійні навчання в Національній школі суддів України.

Практика має бути усвідомлена через постійні заняття у Національній школі суддів України для того, щоб судді нижчих інстанцій, посилаючись на такі позиції використовували їх доречно та були зрозумілими громадянам.

Голова Верховного Суду підкреслила, що сьогодні діяльність Національної школи суддів України осучаснилася, впроваджені нові методики навчання, зокрема, інтерактивні, які високо цінують судді.

Вітаючи учасників, Голова ВРП Андрій Овсієнко питання суддівської освіти є без перебільшення визначальним та надважливим та є основою для функціонування усієї судової системи для належного відправлення правосуддя кожним судом починаючи від найменшого районного суду і до Верховного Суду.

Як показує практика, недостатня кваліфікованість суддів, неналежний рівень їхньої професійної підготовки можуть слугувати причиною ухвалення судових рішень із порушенням норм закону.

Саме тому належна професійна підготовка та систематична підтримка високого рівня кваліфікації суддів належать про пріоритетних завдань держави.

«В Україні до цього часу триває процес становлення та розвитку суддівської освіти. І саме на Національну школу суддів України, яка є державною установою зі спеціальним статусом у системі правосуддя, закон покладає обов’язок забезпечувати підготовку висококваліфікованих суддів та інших кадрів для системи правосуддя», – сказав Андрій Овсієнко.

Як наголосив А.Овсієнко, у силу законодавчих змін, обумовлених реформою судоустрою, за останні роки  Національна школа суддів України суттєво змінила доктрину суддівської освіти та докорінно її модернізувала, запровадивши широкий спектр інновацій, які в цілому високо оцінені насамперед самими суддями, кандидатами на посади суддів, які приймали участь у доборах, працівниками апаратів судів, а також численними міжнародними експертами.

«Це стало можливим в тому числі і завдяки нашим простійним міжнародним партнерам, співпраця з якими дала змогу перейняти та запровадити найбільш прогресивні та ефективні моделі, форми та інструменти суддівської освіти», – зазначив він.

Значним досягненням є, наприклад, створення науково-методичної інституції, покликаної забезпечити функціонування системи незалежних стандартизованих екзаменаційних процедур для потреб судової системи – Тестологічного центру.

За словами Голови ВРП, якість суддівської освіти  – це не лише самоціль та внутрішня потреба професійного суддівського корпусу – це, важливий чинник формування рівня суспільної довіри до судової влади.

Суддя Конституційного Суду України, представник України в КРЄС Віктор Городовенко зазначив, що Консультативна рада європейських суддів неодноразово наголошувала - суддівська освіта є надзвичайно різноманітним явищем та є вимогою суспільства, вимогою до суддів, оскільки надає їм можливість бути незалежними та неупередженими, як визначено Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вказав Віктор Городовенко, суддівська освіта – це відповідь на питання чи повинен суддя притягатись до дисциплінарної відповідальності чи достатньо того, щоб суддя пройшов відповідні курси з підвищення кваліфікації.

Спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи по Україні Режі Брійя привітав учасників та зазначив, що довіра громадян до судової влади залежить від професіоналізму суддів, прокурорів, слідчих та адвокатів.

Тому Рада Європи підтримує всеохоплюючий підхід до реформування правової освіти в Україні, розробляючи певні стандарти правової освіти, введення зовнішнього тестування для студентів, які поступають на магістерську програму з права і вимагає використання інноваційних підходів до змісту та методології навчання.

Для покращення правової освіти в Україні, на думку Режі Брійя, необхідно нове законодавство про вищу правову освіту, яке б підсилило освітні програми, моделі навчання і підходи до навчання адвокатів. Для того щоб здолати цей виклик є багато необхідних механізмів, зокрема курси програми HELP та інші ресурси, які перекладені на офіційні мови Ради Європи.

Наголосив, що проведення подібної конференції допоможуть досягти прогресу в реформуванні правової освіти в Україні.

Режі Брійя зазначив, що головне завдання Ради Європи – продовжувати співпрацю  з владю України для втілення правового висновку Венеціанської комісії щодо Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» для того, щоб наступні етапи реформи проходили у повній відповідності до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткострокові індикатори прогресу судової реформи будуть, зокрема, включати збільшення кількості рішень ЄСПЛ, виконаних в Україні, зменшення надходження заяв від України до ЄСПЛ, довгостроковим показником прогресу – збільшення довіри народу України до судової влади.

Під час конференції також заплановано обговорення та доповіді щодо визначального значення суддівської освіти в імплементації Європейської конвенції з прав людини на національному рівні, провідної ролі національних суддівських шкіл у сфері підготовки майбутніх суддів, застосування Європейської Конвенції та практики ЄСПЛ у періодичному навчанні суддів, ключової ролі судді у застосуванні Конвенції про захист прав людини, Європейської соціальної хартії та практики ЄСПЛ у національній судовій практиці, основних інструментів сучасної суддівської освіти.

Участь у конференції візьмуть представники 15 суддівських шкіл із Західної та Східної Європи, представники Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, експерти Ради Європи та її інституцій, судді-викладачі, науковці, зокрема, голова Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Фредрік Сундберг, директор Латвійського суддівського тренінгового центру Солвіта Калніна-Кауне, директор Центру судових досліджень Жоао Мануель да Сілва Мігель (Португалія), старший менеджер напрямку міжнародної діяльності Центру підготовки та навчання органів юстиції Астрід Хопма (Нідерланди), проректор Академії юстиції при Міністерстві юстиції Республіки Азербайджан Ельчін Абузар огли Халафов, проректор Національної школи суддів України Наталія Шукліна, заступник директора Вищої школи юстиції Грузії Зураб Азнаурашвілі, начальник департаменту міжнародного співробітництва Національної школи судівництва і прокуратури Агнєшка Клучиньська-Цикоцка (Польща), начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей, проректор Академії юстиції Республіки Вірменія Анаїт Манасян, судді Верховного Суду Надія Стефанів, Тетяна Анцупова та Дмитро Гудима, член Ради директорів Вищої школи магістратури Італії, керівник робочої групи із тренінгових методів для суддів Європейської мережі суддівської освіти Лука Періллі, голова відділу HELP Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Єва Пастрана, тренер програми НЕLР Департаменту виконання судових рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Шимон Янчарек, міжнародний консультант Ради Європи, суддя Центрального районного суду міста Лодзь Моніка Смуш-Кулеша (Польща), голова відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Павло Пушкар, заступник директора Національного інституту магістратури Іріна Камбреа (Румунія), начальник відділу міжнародних відносин Національного інституту юстиції Ольга Мустеата (Молдова), начальник відділу науково-методичного супроводження психологічної підготовки суддів Національної школи суддів України Ганна Савченко, головний радник апарату президента Національного офісу юстиції Угорщини Марія Сімон, начальник відділу міжнародних відносин Академії юстиції Угорщини Еніке Сіладдь.

Прес-центр судової влади України