У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони в Донецькій області, третя особа Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування наказу, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на підтвердження якого зазначив, що з 15.12.2017 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді охоронника 1 розряду групи охорони об'єктів та публічної безпеки. Маючи намір добровільно вступити на військову службу, 25.10.2017 року він уклав з Міністерством оборони України    контракт строком на 5 років. Наказом Командувача Високомобільними десантними військами Збройних Сил України його зараховано на військову службу, припис про забезпечення прибуття на військову службу 28.02.2018 року надано до Покровського МВ УПО в Донецькій області. Однак, наказом начальника Управління поліції охорони в Донецькій області його було звільнено з займаної посади відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП України. Позивач вважав, що наказ про його звільнення суперечить нормам діючого законодавства, та просив визнати його незаконним та скасувати, поновити його на попередньому місці роботи, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення та стягнути судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, в розмірі 3000,00 грн.  

         Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2018 року позовні вимоги військовослужбовця задоволено, а 14 серпня 2018 року постановою Апеляційного суду Донецької області рішення суду 1 інстанції залишено без змін.

         Пошук в ЄДРСР судових рішень можна здійснити за номером 235/1457/18.

За повідомленням прес-служби суду