Ще у травні минулого року до Віньковецького районного суду звернувся пенсіонер з позовом до поліцейського щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. У ній ідеться, що у Хмельницькому він зупинив свій автомобіль ближче 10 метрів від пішохідного переходу, за це його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП й він повинен сплатити штраф – 255 грн.

Позивач переконує, що не порушував Правил дорожнього руху і авто припаркував як належить. А от інспектор не захотів у цьому навіть переконатися, каже, бо ж відмовився на місці переміряти відстань до пішохідного переходу, тому доказів порушення п. 15.9 (Г) ПДР України, про що зазначено у протоколі, вважає, немає, і його слід скасувати.

«З наданого до суду відповідачем та дослідженого у судовому засіданні з участю позивача відео чітко вбачається, що С. здійснив зупинку автомобіля в м. Хмельницькому майже перед самим пішохідним переходом, постанову поліцейським складено у його присутності та роз’яснено права. Тому твердження про те, що він здійснив зупинку більше ніж за 10 м від пішохідного переходу абсолютно не відповідають дійсності, та підстав для замірювання відстані у поліцейського не було», – констатує суд і залишає позов чоловіка без задоволення.

Така постанова не задовольнила позивача і він оскаржив її до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Однак, апеляційна інстанція постанову Віньковецького райсуду залишила без змін, не задовольнивши клопотання скаржника.  Головна мотивація – висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи.

Та на цьому пенсіонер не зупинився і подав скаргу на обидва судові рішення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наполягаючи, що суди першої і апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, тому їхні постанову і ухвалу потрібно скасувати, а справу закрити.  

Утім, Верховний Суд підстав для цього не встановив, зазначивши, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення доведена доказами, що містяться в матеріалах справи. «Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішення відсутні, то касаційну скаргу слід залишити без задоволення», – виносить свій вердикт Верховний Суд.

За повідомленням прес-служби суду