Учора в Києві відбувся круглий стіл з питань застосування законодавства про доступ до публічної інформації. Організатори заходу – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини спільно з Офісом Ради Європи в Україні та ГО “Платформа прав людини”. Участь в обговоренні взяла референт Апеляційного суду Хмельницької області Юлія Салдан.

“Якщо суди не створять єдиної практики, законодавство про доступ до публічної інформації не стане дієвим”, -  з таким меседжем до присутніх звернулась Омбудсмен Валерія Лутковська.

Ірина Кушнір, представниця Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді окреслила основні проблеми в застосуванні норм Закону України “Про доступ до публічної інформації”, балансування конкуруючих прав, звернула увагу на необхідність застосування “трискладового тесту” при визначенні того, чи підлягає інформація розкриттю.  

На заході були представлені результати проведених аналізів судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-3 КУпАП (“Порушення права на інформацію та права на звернення”) та рішень Вищого адміністративного суду з питань доступу до публічної інформації, здійснених медіа-юристами ГО “Платформа прав людини”. Зокрема, Олександр Бурмагін проаналізував 363 рішення судів першої інстанції та 31 – апеляційної у справах про адміністративні правопорушення за 2016 рік, протоколи за якими складають представники Уповноваженого з прав людини ( ч. 1,2,4,7,8 ст. 212-3 КУпАП). За його даними у 63% (229) справ провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, у 15% (55 справ) - зафіксовано відсутність складу або події адміністративного правопорушення, у 12 % - (43 справи) накладено стягнення у вигляді штрафу, у 7% (27 справ) – протоколи повернуто для належного оформлення, у 3% (9 справ) осіб звільнено від відповідальності за малозначністю або винесено усне попередження.

Проаналізувавши практику ВАСУ медіа-юристка Людмила Опришко прийшла до висновку, що належне вирішення спору залежить від застосування правила про “трискладовий тест”. “Відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини”, - до такого висновку прийшов ВАСУ (п. 5.5. Постанови Пленуму від 29.09.2016  № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації").

Ірина Кушнір також наголосила на можливості поглибити свої знання з обговорюваних питань за допомогою безкоштовних онлайн курсів, доступних на платформі Прометеус https://prometheus.org.ua/, та збірника практики ЄСПЛ щодо доступу до публічної інформації.

За повідомленням прес-служби суду