Шевченківським районним судом м. Запоріжжя розглянуто кримінальне провадження відносно начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» обвинувачений  є службовою особою правоохоронного органу. та у відповідності п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року - суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Обвинувачений обвинувачувався в тому, що впродовж 2014-2015 років здійснював незаконний збут наркотичних засобів та особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину повністю доведена, а його дії судом кваліфіковані по одному епізоду за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів у великих розмірах, а по іншим – також за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів та особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах, вчинений повторно.

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2017 року особу визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 307 ч. 2 КК України, на підставі чого призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

            Питання призначення покарання судом вирішувалося у відповідності до загальних засад, передбачених ст.65 КК України, де поряд із кваліфікацією дій винуватої особи враховується й ряд інших чинників.

При  призначенні покарання обвинуваченому суд взяв до уваги фактичні обставини вчиненого, зокрема, наслідки злочину – спричинення шкоди охоронюваним законом державним інтересам у сфері обігу наркотичних засобів, суд врахував і особу винуватого, який раніше не судимий, не інвалід, на обліках у лікарів не перебуває, тимчасово не працює, має постійне місце проживання, має на своєму утриманні малолітню дитину, за місцем колишньої служби характеризується позитивно. 

Також вирішуючи питання щодо виду та міри покарання обвинуваченому, суд врахував те, що злочин обвинувачений вчинив, являючись службовою особою правоохоронного органу, яка за законом зобов'язана вживати заходів до попередження і припинення правопорушень, критики до своєї протиправної  поведінки так і не висловив, а тому суд дійшов до висновку про те, що покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.307 КК України з конфіскацією майна, оскільки, на думку суду,  виправлення обвинуваченого неможливе без застосування до нього покарання, непов’язаного з ізоляцією обвинуваченого від суспільства, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії  тяжких злочинів, та конкретні обставини вчинення злочину, що потягли підрив авторитету та престижу правоохоронних органів.

На думку суду, вказане покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так й іншими особами, тобто покарання, що призначається, досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Обвинуваченому у кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді застави, дію якої залишено до набрання вироком суду законної сили. 

(Джерело: вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2017 року у справі № 336/1576/15-к № 1кп/336/8/2017)

Джерело

За повідомленням прес-служби суду