Херсонський апеляційний суд розглянув цивільну справу за позовом про витребування грошових коштів, заявлених як безпідставно набутих, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач просив стягнути з відповідачки 17 500 доларів США, які були перераховані на її банківський рахунок як заробітна плата позивача у зв’язку з відсутністю у нього власного рахунку. За твердженням позивача, кошти підлягали поверненню на першу вимогу. Відповідачка заперечувала проти позову, вказуючи, що кошти були надані як добровільна допомога без зобов’язання їх повернення.

Суд апеляційної інстанції визнав рішення Херсонського міського суду Херсонської області законним і обґрунтованим та дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зокрема:

• ст. 1212 ЦК України — особа, яка без достатньої правової підстави набула майно за рахунок іншої особи, зобов’язана його повернути. Однак суд установив відсутність безпідставності: кошти були перераховані добровільно, без будь-якого договору (зберігання, позики чи іншого) і без зобов’язання повернення.
• ст. 1215 ЦК України — не підлягають поверненню грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо виплата здійснена добровільно за відсутності рахункової помилки та недобросовісності набувача.
• п. 6 ст. 3 ЦК України — принцип добросовісності, справедливості та розумності як фундаментальна засада цивільного законодавства.

Колегія суддів послалася на правову позицію Верховного Суду (постанови № 127/12240/22 від 17.04.2024, № 185/446/18 від 04.08.2021, № 548/741/21 від 11.01.2023) та доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), закріпленої в постанові Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 (справа № 390/34/17). Поведінка позивача, який протягом трьох місяців регулярно перераховував значні суми без будь-яких письмових умов повернення, а згодом вимагав їх назад, визнана суперечливою та недобросовісною. Позивач діяв вільно і без помилки, свідомо погоджуючись на невигідні для себе наслідки (п. VII.-2:101 Принципів європейського приватного права).

Апеляційний суд також зазначив, що позивач не довів відсутності власних банківських рахунків та неможливості їх відкриття (ст.ст. 12, 81 ЦПК України), а також не спростував версію відповідачки щодо благодійного характеру платежів.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 16.03.2026 рішення Херсонського міського суду від 11.11.2025 залишено без змін, апеляційну скаргу — без задоволення, а також стягнуто з позивача 8 000 грн витрат на правничу допомогу на користь відповідачки.

Справа № 947/362/24.

Херсонський апеляційний суд