7 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла євроінтеграційний Закон щодо удосконалення порядку виконання судових рішень та рішень інших органів (№14005).

Закон передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, а також оптимізацію його стадій і строків виконання.

Для цього актом вносяться зміни до Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів України і законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про виконавче провадження», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Мета Закону — забезпечити виконання судових рішень та рішень інших органів шляхом цифровізації окремих етапів виконавчого провадження, що дозволить оптимізувати його стадії та скоротити строки вчинення виконавчих дій.

Положення Закону передбачають:

- удосконалення порядку звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників на рахунках / електронних гаманцях, відкритих у банках та інших фінансових установах, шляхом автоматизованої електронної інформаційної взаємодії;

- автоматизоване виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників (далі – ЄРБ) та зняття арешту з його коштів, сума стягнення за якими не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, у разі стягнення (сплати) заборгованості на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

- розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) та ЄРБ, запровадження їх взаємодії з іншими державними реєстрами для недопущення відчуження боржником майна (це відбуватиметься автоматизовано, в той час як на сьогодні такий пошук здійснюється «вручну» через вебсайт Мін’юсту);

- визначення порядку стягнення коштів на вкладних (депозитних) рахунках (наразі такий порядок не врегульований);

- автоматизовану взаємодію АСВП із системою депозитарного обліку цінних паперів, включаючи накладення арешту, надання інформації про рахунки та повідомлення виконавців про відкриття / закриття рахунків у цінних паперах (наразі такий порядок не врегульований);

- поновлення виконавчого провадження у разі повторного пред’явлення виконавчого документа, а не відкриття нового;

- визначення порядку виконання рішень про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти / електронні гроші) боржника (наразі такий порядок не врегульований).

Крім того, положення Закону спрямовані на посилення соціальних гарантій та захист майнових прав громадян, особливо тих, хто перебуває в зоні бойових дій або захищає країну, а саме:

- суттєво підвищено суму заборони звернення стягнення на єдине житло — з 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати;

- під час дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців незалежно від суми стягнення (крім звернення стягнення на іпотеку та відшкодування внаслідок кримінального правопорушення);

- під час дії воєнного стану знімаються всі арешти з коштів боржників та виключаються відомості з ЄРБ щодо боржників у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, на яких ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.

Наразі текст прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» готується для направлення на підпис Президенту України.

Після його підписання Міністерство юстиції України протягом трьох місяців з дня опублікування документу забезпечить прийняття підзаконних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також приведення чинних актів у відповідність із ним, що дозволить повною мірою реалізувати головні ідеї Закону.

Ухвалення документа є частиною виконання Україною зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу, зокрема Плану України (Ukraine Facility) та Дорожньої карти з питань верховенства права.

За інформацією Верховної Ради України та  Міністерства юстиції України