Огляд охоплює понад 60 країн і оцінює антикорупційні стратегії, лобіювання, конфлікт інтересів, політичні фінанси та судову систему. За більшістю напрямів Україна демонструє результати, які перевищують середні показники ОЕСР – як у частині регулювання, так і впровадження.

Зокрема, оцінюючи напрямок конфлікту інтересів, ОЕСР вказує на розвинену систему електронного декларування, яка дозволяє перевіряти статки посадовців за ризик-орієнтованим підходом. В Огляді експерти організації приділили окрему увагу високому рівню подачі декларацій суддівським корпусом. При повній відповідності критеріям нормативного регулювання конфлікту інтересів на практиці індикатори виконуються на дві третини.

Крім того у частині забезпечення доброчесності представників судової гілки влади Україна виконує 97% критеріїв щодо нормативного регулювання та 92% щодо практичної імплементації. Це один з найкращих показників серед усіх країн, які були об’єктом моніторингу. У сфері доброчесності органів прокуратури ці показники становлять 69% та 79% відповідно (порівняно із середніми значеннями ОЕСР на рівні 66% та 52%). В ОЕСР відзначили, що у цій сфері показники дещо нижчі, але все одно перевищують середні з-поміж країн-членів організації. Водночас експерти звернули увагу, що процедура добору прокурорів є загалом конкурентною та прозорою, однак в частині призначення на керівні посади як суддів, так і прокурорів, вона не є повною мірою меритократичною.

Загалом аналіз охопив антикорупційні стратегії, інститути лобіювання, конфлікту інтересів, політичних фінансів, доброчесність судової влади, прокуратури, дисциплінарну систему для публічних службовців та прозорість публічної інформації.

За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції