У разі несплати коригуючого платіжного документа у 30-денний строк з дня його отримання, постачання електроенергії споживачеві припиниться за ініціативою електропостачальника. 

Рівненський апеляційний суд переглянув рішення суду попередньої інстанції, оскаржене представником позивача, яким його довірителеві відмовлено у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (далі у тексті — ПрАТ «Рівнеобленерго») про захист прав споживача, визнання незаконним і скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі у тексті — Правила), оформленого протоколом.

Апелянт просив скасувати оскаржене рішення місцевого суду й ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскарженого судового рішення без змін.

Суду відомо, ПрАТ «Рівнеобленерго» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на території Рівненській області та є Оператором системи розподілу на підставі ліцензії, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13 листопада 2018 року № 1413.

У грудні 2021 року між ПрАТ «Рівнеобленерго», як постачальником електроенергії, та позивачем, як побутовим споживачем, укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, за житловим будинком у Рівному.

У грудні 2024 року представники ПрАТ «Рівнеобленерго» на об’єкті (житловий будинок позивача) у м.Рівному виявили порушення п. 2.3.12 ПРРЕЕ, що передбачає споживання електричної енергії на об’єкті споживача за фіксованою ціною для побутових споживачів.

За цим фактом того ж дня відповідач склав акт про порушення в присутності представника споживача, який відмовився від підпису та зауважень до акта.

Споживача було повідомлено про засідання комісії по розгляду акта про порушення та надіслано йому акт про порушення.

З протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ вбачається, що за результатами розгляду акта про порушення в присутності представника споживача запропоновано укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за об’єктом як з непобутовим споживачем у місячний термін. Вирішено провести нарахування позивачеві, передати обсяги електричної енергії, спожитої на непобутові потреби постачальнику для перерахунку споживачу. На момент засідання договір розподілу електричної енергії укладено як з непобутовим споживачем.

У подальшому, на виконання вимог п.2.3.12 ПРРЕЕ, відповідач передав ТОВ «РОЕК» копію акта про порушення та протокол, а також розрахунок обсягів електричної енергії, спожитої за побутовим тарифом на непобутові потреби, який підлягає перерахунку.

З коригуючого платіжного документа для оплати спожитої електричної енергії за побутовим тарифом на непобутові потреби відповідно до акта про порушення видно, що споживачеві за період з червня 2024 року по грудень 2024 року нарахована сума до оплати у розмірі 390 083,15 гривень.

Вважаючи, що рішенням комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ порушуються його суб’єктивні цивільні права на достовірну оплату використаної ним електроенергії внаслідок помилкового її зарахування як у непобутових потребах, позивач звернувся із позовом до ПрАТ «Рівнеобленерго» про захист прав споживача і визнання оспорюваного рішення недійсним та його скасування.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, адже встановленим є факт здійснення господарської діяльності позивачем за об’єктом споживання електричної енергії.

Оскільки між сторонами у вересні 2021 року укладено договір за тарифом побутового споживача, а в грудні 2024 року ПрАТ «Рівнеобленерго» виявило порушення п. 2.3.12 ПРРЕЕ через споживання електричної енергії на об’єкті споживача за фіксованою ціною для побутових споживачів, тому обґрунтовано визнано факт споживання електроенергії на непобутові потреби споживача й нараховано до стягнення з нього на користь постачальника понад 390 000 гривень.

Отже, підстав для визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого відповідним протоколом, судом не встановлено.

З такими висновками погодилася колегія суддів.

Відповідно до ст. ст. 1, 4, 56, 58, 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач —  це фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу.

У разі споживання електричної енергії на об’єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби побутовий споживач зобов’язаний звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби та оформлення акта розподіленої електричної енергії (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії). Організація обліку має бути здійснена шляхом створення умовних (віртуальних) точок комерційного обліку для побутових та непобутових потреб з використанням існуючого засобу вимірювальної техніки. Обсяги споживання електричної енергії на об`єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби визначаються постачальником послуг комерційного обліку розрахунковим шляхом в межах обсягів соціальних нормативів для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409. Споживач зобов’язаний надати дані та документи для оформлення акта розподіленої електричної енергії.

У разі виявлення оператором системи фактів споживання побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено), оператор системи складає акт про порушення ПРРЕЕ, в якому зазначаються зобов’язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення шляхом негайного припинення споживання електричної енергії на непобутові потреби та протягом 30 днів з дня складення акта про порушення ПРРЕЕ організації комерційного обліку на непобутові потреби та укладення договору з електропостачальником за відповідним тарифом.

У разі наявності підтверджених фактів споживання споживачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби та у разі недопуску споживачем представників ОСР/ОСП на об’єкт для обстеження внутрішніх електричних мереж, увесь обсяг використаної електричної енергії на такому об’єкті споживача вважається таким, що використаний на непобутові потреби.

У разі несплати коригуючого платіжного документа у 30-денний строк з дня його отримання, постачання електричної енергії такому споживачу припиняється за ініціативою електропостачальника в установленому цими Правилами порядку.

Повно і правильно з’ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачеві  у задоволенні позову до ПрАТ «Рівнеобленерго» про захист прав споживача, визнання недійсним і скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом обставин, які свідчать на користь позивача, то суд попередньої інстанції їм уже дав детальну і вичерпну оцінку, з чим погодився й апеляційний суд.

Так, встановлено, позивач, як побутовий споживач, усупереч своїм зобов’язанням за договором про користування електричною енергією, використовував електричну енергію для потреб господарської діяльності (зведення багатоповерхової офісної будівлі), тобто за непобутовим функціональним призначенням, що призвело до відповідних правових наслідків, які оспорюються позивачем.

Не можна погодитися і з посиланнями автора апеляційної скарги на помилковість перерахунку вартості електроенергії, спожитої по побутовому тарифу на непобутові потреби, що не відповідає п. 2.3.12 ПРРЕЕ, адже не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

У постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 927/46/25, де досліджувалися питання щодо правильності застосування до спірних правовідносин положень ПРРЕЕ, зокрема їх п.2.3.12, у відповідній редакції в контексті встановлення обставин використання позивачем (споживачем) електричної енергії на непобутові потреби, зазначається, що «електропостачальник, на підставі рішення комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, проводить перерахунок вартості за фактично спожиту електричну енергію на об’єкті споживача за відповідним тарифом (ціною) згідно чинного законодавства з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку чи технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців та за період з дня виявлення порушення до дня його усунення, та надає споживачу коригуючий платіжний документ для оплати.

Засобами доказування можуть бути аналогічні тим, які зазначені у новій редакції ПРРЕЕ (інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; рекламні вивіски та фасадні таблички на об`єктах; фото (відео) з відповідною рекламою; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet тощо).

Верховний Суд погоджується, що підписання представником позивача актів без зауважень не позбавляє позивача права судового захисту.

Однак Верховний Суд звертає увагу, що у постановах від 06 лютого 2020 року у справі №916/2504/18 та від 06 лютого 2020 року №911/2624/18, на які посилається скаржник, вказано, що підписавши акти про порушення без зауважень, сторони погоджували його зміст, тобто погоджувались з фактом виявлених порушень».

Постанова Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 569/6125/25 (провадження № 22-ц/4815/295/26). 

Рівненський апеляційний суд