5 лютого 2026 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області розглянув справу про адміністративне правопорушення, пов’язане з жорстоким поводженням з твариною. Варто звернути увагу, що норми законодавства у сфері захисту тварин мають не декларативний, а реальний характер і підлягають ефективному застосуванню.

Так, під час розгляду справи суддею було встановлено, що зранку, 10 січня 2026 року мешканець Карлівки, перебуваючи у громадському місці – у пасажирському поїзді – вчинив дії, які обмежували можливість нормального дихання собаки та спричинили їй фізичні страждання, а саме перемотав морду собаці клейкою стрічкою (скотчем). Хоча тілесних ушкоджень або загибелі тварини не настало, сам факт завдання мучень став підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя наголосив, що відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоким поводженням визнаються не лише дії, які призводять до каліцтва або смерті тварини, а й будь-які форми знущання, що спричиняють біль, страждання чи мучення. Таким чином, відсутність тяжких наслідків не звільняє особу від юридичної відповідальності.

Окремо суддею було враховано, що подія набула значного суспільного розголосу та викликала резонанс у соціальних мережах. Зокрема, фотоматеріали з місця події були поширені у публічній спільноті «karlivka_news» у соціальній мережі Instagram, що сприяло приверненню уваги громадськості до факту можливого жорстокого поводження з твариною та стало одним із джерел фіксації обставин правопорушення.

Отже, вину правопорушника було підтверджено сукупністю належних та допустимих доказів: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами працівників поліції, письмовими поясненнями, фото- та відеоматеріалами, а також документами щодо тимчасового вилучення та передачі тварини на утримання громадській організації. Окрему увагу суддя приділив дотриманню процесуальних вимог під час фіксації та оцінки доказів.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя керувався статтею 33 КУпАП, врахувавши характер правопорушення, ступінь вини особи, її майновий стан та відсутність обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Як наслідок, на правопорушника було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень з одночасною конфіскацією тварини – як необхідний превентивний захід для недопущення повторення подібних дій у майбутньому.

Водночас суддя звернув увагу на соціальний аспект справи, застосувавши норми законодавства про звільнення особи з інвалідністю від сплати судового збору. Такий підхід демонструє баланс між принципом невідворотності відповідальності та дотриманням соціальних гарантій.