Слов’янським міськрайонним судом Донецької області у складі колегії суддів у відкритому судовому засіданні розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням неодноразово судимого С., 1982 р.н., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України – умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.  

Судом встановлено, що 3 березня 2022 року, близько 02-00 годин, С. прийшов до квартири у м. Слов’янську, де на той час мешкали громадянка В., 1967 р.н., та її донька З., 1984 р.н. Під час сумісного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство двохгромадянок, С. завдав В. не менше 26 ударів та З. не менше 18-ти ударів руками та ногами по життєво важливим органам в область голови та тулубу. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілі померли на місці вчинення злочину. С. місце вчинення злочину покинув. 

В ході судового розгляду обвинувачений свою провину категорично заперечував, не розкаявся у скоєному та не сприяв розкриттю вчиненого злочину.

Обвинувачений стверджував, що в день перед вбивством він вживав алкогольні напої із знайомими, коли потерпіла В. прийшла до їх оселі та просила придбати горілку. З його слів, з потерпілими він бачився періодично, добре не був знайомий. За версією С. після спільного розпивання алкогольних  напоїв у потерпілих почався напад епілепсії, внаслідок чого вони падали та бились головою, обличчям. Обвинувачений стверджував, що жінки на момент смерті вже мали тілесні ушкодження, які він не наносив, натомість викликав швидку для З. коли вона без взуття та верхнього одягу блукала вулицями міста, купляв їй горілку. С. повідомив, що у день вбивства вони з приятелем розпивали спиртні напої за місцем проживання потерпілої З., в ході чого жінки витягли з його карману 200 грн. Після того, як жінкам стало зле, С. викликав екстрену медичну допомогу та пішов на роботу, тілесних ушкоджень потерпілим не завдавав.  

Такі покази обвинуваченого відрізняються від його пояснень під час проведення слідчого експерименту від 4 квітня 2022 року. 

Незважаючи на позицію обвинуваченого, його вина в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідки, які проживали безпосередньо по сусідству із загиблими, підтвердили, що, починаючи з кінця 2021 року до смерті потерпілих С. проживав у квартирі потерпілих. Між обвинуваченим С. та загиблою З. були близькі стосунки. За деякий час до вбивства потерпілих свідки бачили, як С. на вулиці бив матір та доньку. Обвинувачений зазначений факт заперечував, посилаючись на те, що синці у З. з’явились після того, як вона їздила кудись із невідомими особами не червоній автівці марки «Жигулі», проте, жоден із свідків під час допиту в судовому засіданні це не підтвердив. Крім цього, на ранок після тієї ночі, коли були вбиті потерпілі, їхні сусіди бачили саме обвинуваченого, коли він підіймався до них у квартиру. Смерть потерпілих настала від виявлених у них тілесних ушкоджень, спричинених незадовго до цього, в той час, коли, за показами самого обвинуваченого, він перебував за місцем мешкання потерпілих. 

В момент вчинення інкримінованого злочину за своїм психічним станом С. міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, що підтверджене висновком судово-психіатричного експерта.

Судова колегія Слов’янського міськрайонного суду Донецької області визнала С. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 115  КК України, та призначила йому покарання у виді довічного позбавлення волі. 

Вирок суду не набрав законної сили.

З повним текстом судових рішень у справі 243/2230/22 можна ознайомитися за посиланням. 

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.