Чому вкрай важливо запустити роботу Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP-суд)? Якою є його роль у правовій системі України? Що перешкоджає початку процесуальної діяльності установи та чи потрібно сьогодні змінювати концепцію функціонування суду? Ці та інші питання були у фокусі дискусії під час круглого столу «IP-cуд в Україні: остання сторінка чи новий розділ?», у якому взяли участь секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров.

Захід зібрав провідних експертів, суддів, представників органів державної влади та професійної спільноти для обговорення перспектив запуску роботи IP-cуду в Україні.

Говорячи про доцільність функціонування IP-суду в Україні, Ігор Бенедисюк підтримав думку учасників круглого столу щодо важливості завершення процесу запуску роботи спеціалізованого суду. У цьому контексті він акцентував, що початок роботи такого суду сприятиме підвищенню якості судових рішень у справах щодо інтелектуальної власності.

Суддя нагадав історію розвитку спеціалізації з інтелектуальної власності в судовій системі України з 2001 року, коли вперше на державному рівні виникла ідея створення профільного суду, а 2003 року створили спеціалізовану палату у Вищому господарському суді України. Він наголосив, що створення IP-суду було важливою частиною архітектури судової реформи, під яку розробили процесуальні кодекси та створили профільну палату в КГС ВС. На думку спікера, невирішеність питання із запуском роботи суду з 2016 року є неприпустимою, особливо з огляду на те, що конкурс уже був розпочатий.

Секретар профільної палати КГС ВС також звернув увагу на проблему розгляду патентних спорів, які містять інформацію з обмеженим доступом, зазначивши, що в таких випадках необхідна перевірка наявності відповідних допусків у суддів.

Ігор Бенедисюк запропонував зосередитися на тому, що потрібно зробити для створення та ефективного функціонування IP-суду. «Чи багато нам треба зробити для того, щоб такий суд запрацював? На мою думку, менше, ніж потрібно буде зробити, якщо ми вирішимо, що такий суд не потрібен», – зазначив Ігор Бенедисюк.

Євген Петров розглянув проблематику розгляду справ з інтелектуальної власності в судах загальної юрисдикції. Він підтвердив, що такі справи становлять незначну частку від загальної кількості цивільних справ, але при цьому строки їх розгляду часто порушуються. Спікер пояснив це тим, що судді рідко стикаються з такими справами і не мають достатньої спеціалізації. На відміну від господарської юрисдикції, де існує спеціалізація суддів, у цивільній юрисдикції спеціалізація відсутня, що негативно впливає на якість та оперативність розгляду справ з інтелектуальної власності. Євген Петров зауважив, що перед суддями постають складні питання щодо спільної власності на торговельну марку, спадкування прав інтелектуальної власності, поділу майна, коли частиною такого майна є об'єкти інтелектуальної власності.

«Я підтримую думку щодо запуску роботи спеціалізованого суду. Оскільки фізичну особу, яка приходить до суду загальної юрисдикції для захисту своїх майнових прав на авторське право, а таких справ найбільше, не має цікавити рівень знань з цього питання судді. Її цікавить кваліфікований захист її прав. І, звісно, важливо, щоб захист таких прав відбувся у строки, встановлені законом», – наголосив суддя.

Захід організовано Комітетом АПУ з інтелектуальної власності та Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ ІР-офіс).

Фото надали організатори.

Верховний Суд