Фруктовий сад (багаторічні насадження) не може розглядатися як окремий об’єкт права власності без земельної ділянки, на якій він розташований. Тому договір купівлі-продажу фруктового саду окремо від земельної ділянки є нікчемним.

Про це зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

Фізична особа – підприємець звернулася до суду з позовом до сільської ради про визнання незаконним і скасування її рішень щодо відведення спірної земельної ділянки третім особам та відмови в її відведенні позивачеві. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що йому на праві власності належить розташований на цій земельній ділянці фруктовий сад, придбаний ним за відповідним договором купівлі-продажу.

Суд першої інстанції позов задовольнив, посилаючись на принципи єдності земельної ділянки та багаторічних насаджень, які на ній розміщені.

Апеляційний суд, скасовуючи зазначене рішення та відмовляючи в позові, виснував, що до укладеного позивачем договору купівлі-продажу багаторічних насаджень підлягають застосуванню норми матеріального права, які регламентують порядок відчуження земельних ділянок, а тому цей договір є нікчемним через недодержання сторонами вимоги закону щодо його нотаріального посвідчення.

КГС ВС змінив мотиви ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, а в решті залишив її без змін, виходячи з того, що багаторічні насадження − це різновид сільськогосподарських угідь, які належать до земель сільськогосподарського призначення.

За змістом ч. 3 ст. 373 ЦК України, ч. 2 ст. 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється, зокрема, на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки та багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Тому багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об’єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною цієї земельної ділянки.

Це в свою чергу свідчить про нікчемність усіх договорів купівлі-продажу, укладених щодо відповідного фруктового саду як окремого об’єкта.

Отже, з огляду на нікчемність укладеного ФОП договору купівлі-продажу з наведених мотивів і як наслідок – недоведеність порушених прав позивача КГС ВС констатував, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові є правильним і не спростовується доводами касаційної скарги.

Постанова КГС ВС від 29 січня 2025 року у справі № 904/8306/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/125264764.

Верховний Суд