У межах Міжнародного форуму адвокатів, у якому взяли участь науковці, судді та інші юристи-практики, а також представники міжнародних інституцій, до професійного обговорення щодо розвитку адвокатури в Україні в умовах трансформації суспільного та політичного життя долучилися суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Віталій Зуєв, судді ВС у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська і Сергій Фомін та суддя ВС у Касаційному цивільному суді Василь Крат.

На форумі порушували питання, що стосуються адаптації адвокатури України до нових викликів, пов’язаних із євроінтеграцією та сучасними реаліями. Серед основних напрямів дискусії – вдосконалення діяльності адвокатури відповідно до міжнародних стандартів, а також діяльність адвокатури в умовах війни, перспективи її розвитку в період відновлення України та роль адвокатів у забезпеченні відшкодування збитків, завданих російською агресією. Крім того, учасники форуму звернули увагу на цифрову трансформацію адвокатури.

Звертаючись з вітальним словом до учасників форуму, Віталій Зуєв зазначив, що проведення таких заходів є важливим для підвищення рівня професіоналізму в адвокатурі та сприяє розвитку правової спільноти в Україні. Він наголосив на значущості підтримки освітніх ініціатив і взаємодії між суддями, адвокатами та науковцями для пошуку ефективних рішень у складних правових питаннях, що стоять перед українським суспільством.

Суддя також акцентував на важливості підвищення кваліфікації адвокатів, адже лише через постійне вдосконалення знань і навичок правники можуть ефективно реагувати на виклики сучасності. Він зауважив, що співпраця між державними та міжнародними правовими інституціями є запорукою успішного розвитку правової системи та реалізації принципу верховенства права.

Під час роботи панелі «Подальший розвиток адвокатури відповідно до найкращих міжнародних та європейських стандартів» Віталій Зуєв висвітлив практику Верховного Суду щодо процесуальних питань представництва адвокатів у суді касаційної інстанції на прикладі господарської юрисдикції, наголосив на ключових аспектах судової практики і правових висновках, сформованих Верховним Судом у контексті їх впливу на адвокатську діяльність.

Окремо було розглянуто питання стосовно документів, які підтверджують повноваження адвокатів у господарському судочинстві; здійснення представництва адвокатом, який працює на підприємстві; питання щодо підписання ордера у випадку подання заяви через електронний суд. Також суддя звернув увагу на питання про компенсацію витрат на правничу допомогу та навів практику Верховного Суду щодо гонорару успіху адвоката, наголосив на важливості подання попереднього розрахунку судових витрат, надання документів щодо їх підтвердження та необхідності виваженого підходу щодо обґрунтування суми витрат на правничу допомогу.

Олександра Яновська зауважила про важливість забезпечення участі адвокатів у кримінальних провадженнях в умовах дії воєнного стану та наголосила на необхідності гарантування органами адвокатського самоврядування прав адвокатів, які виконують свій обовʼязок щодо захисту України та є мобілізованими до лав ЗСУ.

Суддя зосередилася на правових позиціях ККС ВС, пов’язаних з участю адвокатів і забезпеченням їх ефективної участі у процесі. Так, у постанові ККС ВС від 16 лютого 2023 року у справі № 748/479/20 суд наголосив, що якщо захисника засудженого, з яким останній уклав договір про надання правової допомоги, мобілізовано до лав ЗСУ, то це не є підставою для зупинення судового провадження на підставі ст. 335 КПК України. Також у 2023 році висловлено позицію про те, що адвокату, якій діє на підставі ордеру, виданого адвокатським об'єднанням, у випадку коли договір про надання правової допомоги укладався також з об’єднанням, який видало цей ордер, порушення права на захист і права на обрання захисника не буде.

Суддя звернула увагу на роль захисника у кримінальному провадженні та здійснення ним ефективного права на захист у справах, які слухаються без участі обвинуваченої особи (процедура in absentia). Доповідачка зазначила, що важливою є позиція, висловлена в постанові ККС ВС від 13 червня 2019 року у справі № 607/9498/16-к. Суд вказав, що пасивна участь захисника у кримінальному провадженні за процедурою in absentia є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, порушенням права на захист, що перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Презентація Олександри Яновської – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Efekt_prav_dopom_voen_zloch.pdf 

Сергій Фомін розповів про механізм перегляду вироків, ухвалених за процедурою in absentia, і здатність КПК України забезпечити гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд у майбутньому.

Нині відсутня практика щодо перегляду кримінальних проваджень, у яких засуджені звертаються до судів для перегляду постановлених щодо них вироків. Законодавець передбачив, що перегляд таких вироків здійснюється в апеляційному порядку. Проте жодних особливостей такого перегляду у вітчизняному законодавстві немає.

«Ми розуміємо, що в апеляційному суді гіпотетично будь-який засуджений буде ставити питання про повторний допит усіх свідків, повторне дослідження доказів, тобто мова йде про повторний розгляд по суті. На мою думку, більшість клопотань про поновлення строку на оскарження залишатимуться без задоволення, що, безумовно, поставить під сумнів справедливість судового розгляду в контексті ст. 6 Конвенції», – акцентував Сергій Фомін.

Суддя наголосив, що для сторони захисту ситуація розгляду провадження за процедурою in absentia відрізняється від інших проваджень. Беручи участь у такому провадженні, адвокат не може сформувати версію захисту. І це унеможливлює використання змагальних механізмів у повному обсязі.

Про функціонування адвокатури і суду в умовах «наступу» штучного інтелекту розмірковував Василь Крат. Суддя зауважив, що основним завданням у сучасних умовах інтенсивного розвитку ШІ є те, щоб суд та адвокатура залишилися з «людським обличчям».

Він звернув увагу на звіт Управління захисту даних Нідерландів (The Dutch Data Protection Authority), у якому вказано, що системи ШІ, які стоять за соціальними мережами та пошуковими системами, мають значний вплив на інформацію, яку споживають люди, що може формувати їхнє сприйняття реальності. Поява генеративного ШІ створює нові ризики дезінформації. Щоб зменшити ці ризики, важливо, щоб люди розуміли, як працюють системи рекомендацій, і мали можливість їх налаштувати або відключити.

Василь Крат зазначив, що в Україні нещодавно було оновлено Кодекс суддівської етики. Зокрема, його доповнили положенням, що використання суддею технологій ШІ є допустимим, коли це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства.

Говорячи про застосування ШІ для складання процесуальних документів, суддя зауважив, що законодавство України не містить якихось окремих заборон, але учасники мають розкривати інформацію про використання ШІ. Процесуальному закону притаманне застосування принципу процесуальної доброї совісті. КЦС ВС постійно наголошує на застосуванні цього принципу у своїх рішеннях. 

Крім того, Василь Крат звернув увагу на низку рішень судів різних країн, що стосуються необхідності розкриття інформації про використання ШІ в судових процесах; щодо захисту авторських прав, коли їх об’єкти використовуються для навчання ШІ або твори / винаходи створюються за допомогою ШІ, тощо.

Презентація Василя Крата – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Shtychn_intel_Sydoch.pdf. 

Захід організував Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Верховний Суд