Продовжуємо поширювати знання про право Європейського Союзу, зокрема про практику Суду справедливості Європейського Союзу.

Верховний Суд підготував огляди практики Суду справедливості ЄС (рішення за травень і червень 2024 року) із зазначенням описів ключових обставин справ та обґрунтування Суду.

7 травня 2024 року Суд справедливості ЄС ухвалив рішення у справі NADA and Others, C-115/22 на підставі звернення за попереднім рішенням незалежного арбітражного комітету в Австрії, яке відхилив, адже цей орган не відповідав критерію незалежності, необхідному для того, щоб вважатися «судом або трибуналом» у розумінні ст. 267 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Так, Суд справедливості ЄС нагадав свою усталену судову практику в цій сфері, згідно з якою для визначення того, чи є відповідний орган «судом або трибуналом» у розумінні ст. 267 ДФЄС, що є питанням, яке регулюється виключно правом ЄС, Суд ураховує низку факторів, inter alia, чи створено орган на підставі закону, чи є він постійним, чи є його юрисдикція обов'язковою, чи є його процедура двосторонньою [inter partes], чи застосовує він норми права та чи є незалежним. Крім того, національний суд може передати питання на розгляд Суду лише тоді, коли є справа, що перебуває на його розгляді, та якщо він покликаний ухвалити рішення в провадженні, яке має привести до ухвалення рішення судового характеру. Відповідно, доцільно визначити, чи може орган передати справу до Суду на основі критеріїв, що стосуються як складу цього органу, так і його функцій. Стосовно арбітражного комітету Суд справедливості ЄС вказав, що в регламенті цього комітету щодо Закону про антидопінг зазначено, що його члени є незалежними при виконанні своїх обов'язків і що вони підпорядковуються принципу неупередженості. Проте згідно із Законом про антидопінг членів комітету призначає Федеральний міністр з мистецтва, культури, державної служби і спорту на 4 роки з правом переобрання. Вони можуть бути відкликані достроково «за наявності серйозних підстав», при цьому такі підстави в національному законодавстві не визначені. Зокрема, незмінюваність членів комітету не гарантується жодною конкретною нормою. Окрім того, рішення про звільнення членів комітету приймається виключно Федеральним міністром з мистецтва, культури, державної служби і спорту, тобто представником виконавчої влади, без заздалегідь встановлених чітких критеріїв і гарантій.

20 червня 2024 року Суд справедливості ЄС розглянув звернення за попереднім рішенням Касаційного суду Франції у справі Artemis security, C-367/23 і роз’яснив певні правила стосовно нічної роботи відповідно до Директиви 2003/88/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 4 листопада 2003 року про деякі аспекти організації робочого часу і права на компенсацію в разі недотримання цих правил. За обставинами справи в національних судах офіцера служби пожежної безпеки було переведено з роботи в денний час на роботу в нічний час, і він вимагав відшкодування шкоди від роботодавця, завданої через зміну трудового договору в односторонньому порядку та через непроходження розширеного медичного огляду, обов’язкового для роботи в нічний час.

Так, Суд справедливості ЄС нагадав, що жодне положення права ЄС не призначене визначати правила, що стосуються будь-якої компенсації, яку може вимагати призначений на нічну роботу працівник у разі порушення його роботодавцем національних правил щодо оцінки стану здоров'я, передбаченої в разі такого призначення, з метою імплементації ст. 9(1)(а) Директиви 2003/88. Отже, правова система кожної Держави – члена ЄС має встановлювати детальні правила, спрямовані на захист прав, які випливають із цього положення, і, зокрема, умови, за яких певний працівник може отримати компенсацію за таке порушення з дотриманням принципів еквівалентності та ефективності. Що стосується принципу ефективності, оскільки викладені в зазначеній статті зобов'язання щодо оцінки стану здоров'я працівників нічної зміни в цій справі були перенесені в національне законодавство, зацікавлений працівник повинен мати можливість змусити свого роботодавця виконати відповідні зобов'язання, за можливості шляхом початку провадження в судах, які мають юрисдикцію згідно з вимогами, що випливають зі ст. 47 Хартії основоположних прав Європейського Союзу. Таким чином, забезпечення права на ефективний судовий захист сприяє ефективності реалізації права на оцінку стану здоров'я, яким користуються працівники нічної зміни відповідно до ст. 9(1)(а) Директиви 2003/88.

Огляди доступні за посиланнями:

Огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу (травень 2024 року)

Огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу (червень 2024 року)

Верховний Суд