Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Наталія Марчук та суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников узяли участь у Другій конференції «Правосуддя, орієнтоване на постраждалих від гендерно зумовленого насильства», організованій Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» у партнерстві з Офісом Генерального прокурора, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією України за підтримки гуманітарної організації «Care».

У межах воркшопу Наталія Марчук висвітлила ключові позиції Верховного Суду у справах, пов’язаних із гендерно зумовленим насильством, які важливо враховувати у правозастосуванні.

Спікерка навела постанову ККС ВС від 4 квітня 2024 року у справі № 755/4894/22 (провадження № 51-6608км23), у якій ВС звернув увагу, що домашнє насильство є системою взаємопов’язаних діянь, що полягають у вчиненні систематичного фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя, колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває в сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до практики ККС ВС, відображеної, зокрема, у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 725/4683/20, домашнє насильство майже ніколи не становить окремий епізод, а зазвичай охоплює кумулятивне взаємопов’язане фізичне, психологічне, сексуальне, емоційне, вербальне та фінансове насильство щодо члена сім’ї чи партнера, наслідки якого виходять за межі обставин окремого епізоду. Для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів.

В межах панельної дискусії на тему «Формування державних політик підтримки сім’ї як передумови протидії домашньому насильству» Євген Синельников зазначив, що несвоєчасний і неефективний захист прав особи, потерпілої від домашнього насильства, може призвести до порушення права на життя, заборони катувань та дискримінації, а також права на приватне й сімейне життя, на захист персональних даних. В Україні застосовується обмежувальний припис, що є швидким і дієвим заходом, який вживається судом за заявою потерпілої особи з метою впливу на кривдника. Його мета – запобігти подальшій протиправній поведінці кривдника. Застосовані судом заходи мають бути ефективними, стримувальними та пропорційними.

Цього року суди першої інстанції розглянули близько 1700 справ за фактами вчинення домашнього насильства. За останні сім років у касаційному порядку розглянуто приблизно 175 справ цієї категорії.

Як поінформував суддя, потерпіла особа потребує якнайшвидшого захисту, який в Україні отримує протягом 72 годин. Наприклад, у Франції та Сполученому Королівстві наказ суду про тимчасовий захист, наказ про заборону домагань видає суддя сімейного суду. Це дає змогу жертві швидко отримати захист, призначений суддею для неї та її дітей, протягом тижнів. У Сполученому Королівстві можливі подача заяви й розгляд ex-parte / without notice з метою виключення продовження насильства. Суд застосовує обмежувальні заходи невідкладно, але тимчасово. Згодом проводиться друге засідання із заслуховуванням сторін та оцінкою доказів і постановляється остаточне рішення. 

Доцільно не обмежувати суд у праві застосування спливу на кривдника або покладення на нього обов’язків (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), враховуючи такі форми домашнього насильства, як кіберпереслідування, кібердомагання, поширення інтимних матеріалів, примусовий шлюб (відмова від шлюбу), підбурювання до насильства. Будь-яка поведінка, яка завдає шкоди (за оцінкою суду), може стати юридично забороненою за допомогою рішення суду про застосування обмежувального припису.

Верховний Суд