Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Суди України можуть ухвалити велику кількість судових рішень щодо відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, але шлях до їх виконання – непростий

07 червня 2024, 11:18

На цьому акцентувала секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська під час чергової онлайн-зустрічі донорів та виконавців проєктів / програм у галузі верховенства права.

Темою заходу було питання щодо створення сталих механізмів компенсації для притягнення росії до відповідальності за збитки, завдані війною. На зустрічі юридична радниця Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України (RD4U) Ірина Кірєєва та очільниця Київського офісу RD4U Ганна Христова поінформували про плани та пріоритети RD4U, що розпочав прийом заяв про відшкодування в квітні 2024 року в Гаазі (Нідерланди).

Під час обговорення зазначеної проблеми Марина Червинська нагадала про рішення ВС, яке стосується подолання судового імунітету країни-агресора (постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19), у справі про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф.

При цьому, наголосила секретар судової палати, розгляд таких справ національними судами не означає його автоматичного виконання. Крім того, будь-яке рішення про стягнення коштів повинно бути допущено до виконання.

За словами Марини Червинської, прикладом реальної сатисфакції за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, є Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (від 23 лютого 2023 року № 2923-IX). Адже саме в цьому Законі держава передбачила чіткий адміністративний механізм відшкодування шкоди поза межами судових рішень.

Як зауважила суддя, у зазначеному Законі є новела, відповідно до якої держава Україна взяла на себе обов’язок відшкодувати завдану країною-агресором шкоду. Одночасно з наданням грошової компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі / територіальній громаді права вимоги до рф щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, в обсязі отриманої компенсації.

Така норма є ефективною, тому що, по-перше, застосовується адміністративний механізм і при цьому не виникають ті проблеми, що можуть виникнути при виконанні судових рішень. По-друге, очевидно, що ефективнішим є отримання сатисфакції державою, яка в своїх руках акумулювала право вимоги до країни-агресора, ніж кожним громадянином окремо.

На зустрічі йшлося і про можливості відшкодування моральної шкоди, законодавчі ініціативи, які стосуються цього питання, досвід інших країн та складнощі, що можуть виникнути при реалізації механізмів такого відшкодування.

Крім того, учасники зустрічі обговорили питання щодо національних механізмів задоволення потреб осіб і бізнесів, які зазнали збитків, втрат або травм, спричинених війною; планів та пріоритетів Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України (RD4U), проблем збору доказів та документування збитків постраждалих аграріїв та ін.

Участь у заході також узяли суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва та начальник відділу міжнародного співробітництва Ліна Губар.

Організатор зустрічі – програма USAID «Справедливість для всіх».

Верховний Суд