Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Віктор Грищук: Слід не тільки змінити підходи до підготовки законопроєктів, а й забезпечити якісний склад законодавчого органу

12 січня 2021, 10:50

Член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук у інтерв’ю «Юридичній практиці» наголосив на потребі створення Державної кодифікаційної (законопроєктної) комісії України. За його словами, нинішній час можна назвати періодом правового волюнтаризму – правотворча діяльність має хаотичний характер, низка законопроєктів і законів суперечать Конституції України, закони іноді порушують права та свободи громадян.

На переконання Віктора Грищука, розробляти та приймати закони, які регулюють суспільні відносини, мають досвідчені люди з глибокими знаннями права та практики його застосування, які розуміють глибину правової матерії, взаємозв’язки між матеріальним і процесуальним правом, між галузями права загалом. У складі комісії мають працювати знані фахівців у різних галузях права з науковим ступенем не нижче доктора наук та вченим званням професора. «Лише за таких умов нормативна база буде більш якісна, відповідатиме Конституції, міжнародним актам, назрілим інтересам загальнонаціонального правового регулювання. Приклади зі світової історії держави і права доводять ефективність саме такого підходу. Досягти мети будь-якої діяльності можливо лише за умови організації цієї діяльності на наукових засадах. Якщо буде присутній правовий волюнтаризм, то бажану мету – прогресивний суспільний розвиток – буде поховано», – зазначив член ВРП.

За словами Віктора Грищука, безсистемна законотворчість зумовлена тим, що в нашій державі закони готують «всі, кому не лінь». «І не важливо, є у них відповідна фахова правова підготовка, здібності, досвід чи немає. Часто ці люди не мають уявлення про право, правові цінності, принципи організації та функціонування правової держави, засади правового регулювання. Це неприпустимо. Усі згодні, наприклад, з тим, що хірургічні операції має здійснювати саме хірург, а не інший лікар, що саме така особа, маючи відповідну освіту та практичний досвід, може якісно виконати цю роботу. Чомусь щодо правотворчої діяльності такого загального розуміння немає. Тому і маємо те, що маємо – часто дуже неякісні закони, які не сприяють прогресивному суспільному розвитку, а, навпаки, гальмують його», – наголосив член ВРП.

На його думку, не можна також доручати підготовку проєктів законів і тим органам, які мають виконувати закони, оскільки в такому випадку завжди прослідковуються суб’єктивні відомчі підходи, які нерідко є несумісними із загальнодержавними інтересами, домінуючими правовими інтересами громадян.

Віктор Грищук зазначив, що, крім зміни підходів до підготовки законопроєктів, потрібно також забезпечити якісний склад законодавчого органу, унеможливити вплив олігархів та різних лобістських груп.

«У США конгресмени мають відповідати багатьом цензам – у деяких штатах їх до 50. В Україні теж потрібно підвищити вимоги до тих, хто балотується у законодавчий орган. Крім того, доцільно зменшити кількість народних депутатів та розділити парламент на дві палати. Верхня палата має бути сформована виключно з юристів із тривалим стажем практичної роботи», –наголосив він.

За словами члена ВРП, для ефективної роботи державного механізму важлива якість законодавства, неухильне виконання законів та конституційний контроль за діяльністю у правовому полі.