Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Про способи захисту права власності,- роз'яснює Вінницький районний суд Вінницької області

14 серпня 2019, 12:01

Розгляд справ за позовами з віндикаційними чи негаторними вимогами.

     Найбільш типовими на сьогодні способами захисту права є звернення до суду з віндикаційним чи негаторним позовом.

     Однак, слід враховувати, що при обранні способу захисту права слід враховувати, що положення реституції передбаченої статтею 216 ЦПК України застосовується тільки між сторонами договору, який визнано судом недійсним чи нікчемним.

     Вимога реституції не може пред’являтись особі, яка не була стороною такого договору, наприклад, у випадку коли майно було перепродано в подальшому покупцем один чи декілька разів іншій - третій особі.

     В зв’язку з зазначеним, не підлягають задоволенню вимоги власників майна про визнання недійсними наступних договорів щодо перепродажу майна, які були укладені після визнаного недійсним (нікчемним) першого договору в ланцюжку.

     В цьому випадку власнику слід подавати віндикаційний позов на підставі статті 387 ЦК України про витребування майна із чужого незаконного володіння. Тобто, умовою віндикації є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім), а саме майно перебуває у володільця на правовій підставі (наприклад договір з третьою особою),  яка оспорюється власником.  

     Якщо ж майно перебуває у володільця – набувача майна без достатньої правової підстави, власник захищає своє право власності шляхом подання кондикційного позову про витребування у набувача цього майна, на підставі статті 1212 ЦК України.

     При цьому кондикційний позов є самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов’язаний договірними правовідносинами щодо речі.

     Тобто, кондиція це позадоговірний зобов’язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб’єктним складом підпадає під визначення зобов’язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

     У своєму правовому висновку ВСУ у справі за № 6-2723цс16 зазначив, що положення частини першої статті 216 ЦК України не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

     Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

     Таким чином, одночасне пред’явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (позову власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця) та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції (позову про захист права від порушень, не пов’язаних з позбавлення володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

     Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

     Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

     В рішенні ВСУ у справі №6-2069цс16 суд зазначив, що у добросовісного набувача майно може бути витребувано лише тільки шляхом подання віндикаційного позову, а не за правилами реституції, тому спосіб захисту прав  шляхом визнання договору недійсним є неправильним.

     Таким чином, застосовування одночасно статтями 216, 387 та 1212 ЦК України при ухваленні рішень є невірним.    

                                                                                                          Суддя-спікер      І.А. Ганкіна