За результатом апеляційного перегляду колегією суддів Кропивницького апеляційного суду виправдувального вироку районного суду стосовно  колишнього першого заступника Долинського міського голови  з питань діяльності виконавчих органів ради Бойченка Ю. П., вирок змінено в частині вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження (повернення застави), в решті вирок залишено без змін.

Вироком районного суду Бойченка Ю. П. було визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України та виправдано на підставі пункту другого частини першої статті 373 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Вказаний вирок оскаржив прокурор,  який просив вирок суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, яким Бойченка Ю.П. визнати винним у вчиненні злочину та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати відповідні посади та з конфіскацією усього майна.

Згідно обвинувального акту Бойченко Ю.П. обвинувачувався у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинених за наступних обставин:

комерційний директор ТОВ «Картель УКГ» в середині вересня 2012 року, звернувся до Бойченка Ю.П. щодо вирішення питання про надання дозволу на розміщення п’яти торгівельних споруд  для провадження підприємницької діяльності на території міста Долинська.

За версією слідства Бойченко Ю.П. категорично заявив директору підприємства, що за організацію підготовки та позитивного розгляду його питання, необхідно дати йому неправомірну вигоду із розрахунку 10000 гривень за розміщення кожної тимчасової споруди, тобто в сумі 50000 гривень в іншому випадку, погрожуючи тривалим і неоднозначним розглядом цього питання.

В подальшому, 22 січня 2013 року Бойченко Ю.П. нібито одержав від комерційного директора товариства в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 49900 грн., за винятком 100 гривень від загальної суми хабара в розмірі 50000 грн., які не були передані у зв’язку з помилковим їх перерахуванням.

Бойченко Ю.П. вину в скоєному кримінальному правопорушенні не визнав, суду пояснив, що ніколи не вимагав та не ставив ніяких умов і не використовував службового становища з метою вимагання чи створення інших умов для отримання коштів. Навпаки, потерпілий весь час сам наполегливо пропонував винагороду за виготовлення документів всіляко натякаючи, що віддячить.

Крім цього, за твердженням обвинуваченого та сторони захисту, на даних зустрічах був присутній водій потерпілого. Даний водій був працівником УБОЗ УМВС в Кіровоградській області, який виконував роль водія і в день передачі неправомірної вигоди.

Тобто працівники УБОЗ ще задовго до офіційного звернення потерпілого до правоохоронних органів, провокували та готували провокаційні дії у відношенні обвинуваченого. Дане твердження в судовому засіданні не спростоване ні прокурором як стороною обвинувачення, ні потерпілим, який не спростував твердження сторони захисту.

ТОВ «Картель УКГ», директором якого потерпілий себе представляв, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012  року ліквідоване як фіктивне.

До того ж, засідання виконкому Долинської міської ради, на якому був присутній і потерпілий відбулося 16 січня 2013 року і останньому було відомо, що цього ж дня рішення щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд прийняте позитивне, і він мав можливість ніякої неправомірної вигоди Бойченку Ю.П. не передавати.

Відповідно до частини другої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями частини четвертої цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.

Безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність виправдання Бойченка Ю.П. у вчиненні злочину передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України на підставі пункту другого частини першої статті 373 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов переконливого висновку про правильність прийнятого судом першої інстанції рішення про необхідність виправдання Бойченка Ю.П. у вчиненні злочину з підстав, зазначених у мотивувальній частині вироку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

З повним текстом ухвал можливо ознайомитися після його виготовлення та внесення до ЄДРСР за єдиним унікальним номером №393/446/14-к.

За повідомленням прес-служби суду